Accessibility Tools

Web Accessibility plugin by DJ-Extensions.com
pedfak_logo

Факультет освітніх наук та мистецтв

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЩОДО ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА СВОБОДУ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ

УДК 342:342.733

Мілова Тетяна Миколаївна,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент

кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права

Центральноукраїнського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0002-1480-6772

Анотація

Стаття присвячена теоретичному аналізу існуючих міжнародних стандартів щодо права людини і громадянина на свободу наукової творчості та розкриттю їх особливостей. Наголошується, що основоположну роль у процесі забезпечення прав і свобод відіграють міжнародні стандарти, які полягають у визначенні пріоритетних напрямів, умов та вимог, за допомогою яких здійснюється забезпечення, охорона та ефективна реалізація прав та свобод людини та громадянина.

На підставі аналізу існуючих дефініцій, визначено, що основою міжнародних стандартів прав людини, в тому числі і права на свободу наукової творчості, виступають міжнародно-правові акти, що містять правила діяльності, формулюють права, свободи та обов’язки відповідних суб’єктів.

Серед міжнародних стандартів щодо права на свободу наукової творчості проаналізовано документи універсального та регіонального характеру. Серед універсальних стандартів досліджуваного права зосереджено увагу на нормах Статуту ООН, Загальної декларації прав людини та Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

Крім того, проаналізовано окремі положення Декларації про науку та використання наукових знань 1999 року.

В рамках регіонального співробітництва – Європейського простору, звернена увага на Хартію основних прав Європейського Союзу, яка гарантує свободу науково-дослідницької діяльності.

Розглянуто ряд документів, що вказують на певні обмеження права на свободу наукової творчості у частині окремих предметів дослідження: Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини, Загальна декларація про геном людини і права людини.

Зауважується, що міжнародні стандарти щодо права людини і громадянина на свободу наукової творчості містяться в комплексі універсальних та регіональних документів. Закріпивши право на свободу наукової творчості на світовому рівні, тим самим, було офіційно покладено відповідний обов’язок на державу. Наявність окремих обмежень щодо реалізації права на свободу наукової творчості в окремих сферах є виправданим кроком.

Ключові слова: міжнародні стандарти, культурні права, право на свободу наукової творчості, наукова діяльність.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Рабінович П., Венецька О. Міжнародні стандарти прав людини: загальні ознаки, класифікація. Вісник Академії правових наук України. 2012. № 4. С. 18-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2012_4_4
  2. Криворучко Л.С. Сутність міжнародних стандартів у організаційно-правовому забезпеченні захисту прав людини в Україні: аналітичний огляд. Правничий вісник Університету «Крок». 2012. Вип. 12. С. 58–61.
  3. Руднєва О.М. Міжнародні стандарти прав людини та їх роль в розвитку правової системи України: теоретична характеристика: автореф. дис. на здобуття наук ступеня д-ра юрид. наук: 12.00.10. Харків, 2011. 36 с.
  4. Мілова Т.М. Конституційне право людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02. Київ, 2008. 19 с.
  5. Статут Організації Об’єднаних Націй. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010
  6. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / упоряд. Ю.К.Качуренко. Київ: Наукова думка, 1992. С. 18-24.
  7. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / упоряд. Ю.К.Качуренко. Київ: Наукова думка, 1992. С. 24-36.
  8. Статут Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури від 16.11.1945 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua
  9. Декларация о науке и использовании научных знаний. URL: http://www.unesco.ru/rus/pages/
  10. Етичний кодекс вченого України. URL: https://www.znu.edu.ua/etychnyj-kodex-uchenogo-Ukrajiny.pdf
  11. Хартія основних прав Європейського Союзу від 07.12.2000 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_524
  12. Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини від 04.04.1997 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_334
  13. Загальна декларація про геном людини і права людини від 11.11.1997 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_575
  14. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво від 04.07.2002 р. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_194

НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ РИМСЬКОГО ПРАВА НА ФОРМУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО ПРАВА

УДК 340.15

Чернік Світлана Дмитрівна,

кандидат історичних наук, доцент,

доцент кафедри державно-правових дисциплін

та адміністративного права

Центральноукраїнського державного педагогічного

 університету імені Володимира Винниченка

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0003-3290-1797

Анотація

Стаття присвячена дослідженню основних наукових підходів до визначення впливу римського права на англійське право, узагальнено результати наукових досліджень у визначеному напрямку. Означено, що римське право стало основою для формування багатьох країн світу, зокрема європейських. Перебування території Британських островів під владою Римської імперії дає підстави для дискусій в наукових колах щодо питання впливу римського права на англійське право. Виділено дві групи вчених, які відстоюють різні позиції. Одна група вчених наполягає на відсутності такого впливу, інша – доводить протилежне. Досліджено основні аргументи, наведені науковцями. Акцентовано увагу на тому, що вчені, які заперечують наявність впливу римського права на англійське право, вважають основою його формування звичаєве право племен германського походження, які завоювали Британію. У статті відображено доводи науковців, які прослідковують взаємодію римського права з правом Англії. Встановлено, що норми римського права застосовувалися в англійських судах, вивчалися в університетах Англії, застосовувалася відповідна термінологія, правові методи, загальні поняття, принципи, цінності. Окремо приділено увагу вивченню рецепції римського права в Англії, яка мала латентний характер та особливі форми. З’ясовано, що розбіжності щодо визначення впливу римського права та англійське право прослідковуються у характеристиці джерел англійського права, зокрема судового прецеденту. Відзначено, що між країнами відбувається постійна взаємодія на світовому, регіональному, міждержавному рівнях, що дає можливість переймати досвід одна одної. Зроблено висновок, що в науковій літературі немає єдиного підходу до визначення впливу римського права на англійське право, що пов’язано із різним розумінням ступеня його взаємодії.

Ключові слова: римське право, право Англії, загальне право, джерела права, рецепція.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Аннерс Э. История европейского права. М.: Наука, 1996. 397 с.
  2. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. М.: Инфра-М-Норма, 1998. 624 с.
  3. Давид Р. Основные правовые системы современности (сравнительное право); пер. с фр. В. Туманова. М.: Прогресс, 1988. 279 с.
  4. Данькова Л.И. Судебный прецедент в англосаксонской системе права: исторический аспект. Vesnik of Yanka Kupala State University of Grodno. Series 4. Jurisprudence. №3 (150). С. 27-33.
  5. Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії (теоретико-правовий аспект): дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2002. 229 с.
  6. Марченко А.А. Історико-правовий екскурс генезису прецедентного права. Наука і правоохорона. № 3. С. 267-275.
  7. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная части. М.: Дело, 2002. 464 с.
  8. Полянський Є. Першоджерела англо-американської юриспруденції: від права Стародавнього Риму до формування загального права. Юридичний вісник. №6. С. 239-244.
  9. Романов А.К. Право и правовая система Великобритании. М. : ФОРУМ, 2014. 288 с.
  10. Харитонов Є. О., Гейко М. О. Характерні риси рецепції римського права у англійській правовій традиції. Актуальні проблеми держави і права. Вип. 31. С. 5-9.
  11. Цвайгерт К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2-х т.т. Том І. Основы: Пер. с нем. М., 2000. 480 с.
  12. Чернецька О. В., Шилінгов В. С. Право Англії як класична модель прецедентного права. Часопис Київського університету права. №4. С. 348‑352.

Випуск 8. Спецвипуск (2020)

8obl

Титульна сторінка

АвторСтаттяСторінка
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА; ФІЛОСОФІЯ ПРАВА
Чернік Світлана Дмитрівна НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ РИМСЬКОГО ПРАВА НА ФОРМУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО ПРАВА 4
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО; МУНІЦИПАЛЬНЕ ПРАВО
Мілова Тетяна Миколаївна МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЩОДО ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА СВОБОДУ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ 8
Садовська Ольга Миколаївна,
Левенець Анжела Вікторівна
 КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД РЕСПУБЛІКИ БОЛГАРІЯ: ПОВНОВАЖЕННЯ, ФУНКЦІЇ ТА МІСЦЕ У СИСТЕМІ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ 12
ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО; ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Кучеренко Олексій Миколайович ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ 21
Абросімов Сергій Анатолійович  ДО ПИТАННЯ ПРО УМОВИ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА ЄС 25
Бабійчук Володимир Миколайович ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ВИДИ АТРАКЦІОНУ ЯК ДЖЕРЕЛА ЗАВДАННЯ ШКОДИ 30
Костів Олександр  ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ 36 
Шутяк Дмитро Сергійович  ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА МИТНИХ БРОКЕРСЬКИХ ПОСЛУГ  40 
ТРУДОВЕ ПРАВО; ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Панов Владислав Віталійович ОСОБЛИВОСТІ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СПІВРОБІТНИКІВ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ОРГАНІВ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 46 
АДМІНІСТРАТИВНЕ, ІНФОРМАЦІЙНЕ, ФІНАНСОВЕ ТА ПОДАТКОВЕ ПРАВО
Кобзар Олександр Федорович,
Мальцев Віталій Вікторович 		 ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЙОГО У ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ  50 
Кожура Людмила Олександрівна  ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я 54 
Окопник Олена Миколаївна  СУЧАСНІ ПИТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ 59 
Павлютін Юрій Миколайович  ЗАГАЛЬНА ХАРАКТИРИСТИКА СИСТЕМИ СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ 63 
Рувін Олександр Григорович   ПРОБЛЕМИ ЗДІЙСНЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СУДОВО-ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВ 69 
Сокіран Максим Вікторович СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ КРИТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ  73 
Токарєва Ксенія Сергіївна АЛЬТЕРНАТИВНЕ ВИРІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ СПОРІВ В УКРАЇНІ 77
Швець Юрій Юрійович АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ОСОБИ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ 83
Шкарупа Костянтин Вікторович СИСТЕМА ЮРИДИЧНИХ ГАРАНТІЙ ЗАХИСТУ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ 90
Бінько Ігор Ігорович ЮРИСДІКЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЯК ЗАСІБ ОПЕРАТИВНОГО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО ОХОРОНІ ПРАВ ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО 95
Гайченко Андрій Віталійович МІСЦЕ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ І РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ 101
Грищук Максим ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ 106
Махніцький Олег Ігорович  ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ ЯК ГАРАНТІЯ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ  114
Трофіменко Олег Володимирович   ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЯК СУБʼЄКТА СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ЗМІСТ 120
Шевчук Олександр  ПОЗАСУДОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СПОРІВ 128
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО
Романюк Валерій Миколайович  ДО ПИТАННЯ ПРО ФІЛОСОФСЬКІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ  134
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО
Фомічов Костянтин Сергійович СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРАВА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 139
  РЕЦЕНЗІЇ  144 
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИПУСКУ
Полянський Антон Олександрович ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ, ПРИНЦИПІВ ТА ЗАВДАНЬ ВЗАЄМОДІЇ СУДОВО-ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВ З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ 145
Арестова Людмила Валеріївна ОБ’ЄКТ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА 149
Василенко Віктор НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ 154
Кочерєв Олексій ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЛУЗІ РІЧКОВОГО СУДНОПЛАВСТВА УКРАЇНИ 157
Невядовський Владислав Олегович ОСОБЛИВОСТІ САМОВРЯДНОГО ТА ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 163
Піскунова Ольга Борисівна ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ УПОВНОВАЖЕНИХ ПІДРОЗДІЛІВ (УПОВНОВАЖЕНИХ ОСІБ) З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ТА ВИЯВЛЕННЯ КОРУПЦІЇ : ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА  167
Соцький Артур Михайлович ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН  172
Хайдер Саід Джіхад Аль-Саеді  ВИДИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ 176
Павлюк Ірина Юріївна ВИДИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СУДІВ 181
Запара Світлана Іванівна,
Роговенко Олег Володимирович		 ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 187
Федоренко Ігор Люсикович ТИПОВІ СПОСОБИ ПРОВОКАЦІЇ ПІДКУПУ 192
Манжула Андрій Анатолійович,
Борисенко Владислав Дмитрович		 ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У ГОСПОДАРСЬКО-ТОРГОВЕЛЬНІЙ СФЕРІ 197
Лебедєва Ганна Володимирівна НОВІТНІ ОБ’ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 202
Чудик Наталія Олегівна ПРОТИДІЯ ЗЛОВЖИВАННЮ АДМІНІСТРАТИВНИМИ РЕСУРСАМИ ПІД ЧАС ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ 210
Стременовський Сергій Миколайович ІНСТИТУТ СПІВАВТОРСТВА: ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ 214
Шеметенко Людмила Петрівна ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «АДМІНІСТРАТИВНА ЮРИСДИКЦІЯ» 219
Саадулаев Анзор Ібрагімович ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В УКРАЇНІ 224
Кіблик Дар’я Володимирівна НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ДЕФІНІЦІЇ «АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ» 228
Саранов Сергій Геогргійович ПРАВОВІ ЗАСАДИ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ОРГАНІВ 233
Єфремов Артем Олександрович КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА РЕАЛІЗАЦІЄЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ 239
Резанов Сергій Анатолійович АДМІНІСТРАТИВНИЙ РОЗСУД ТА ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ 245
Рудниченко Світлана Миколаївна ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ 248
Гураленко Наталія Анатоліївна,
Миронюк Ольга Іванівна		 ОСНОВНІ КОНЦЕПТУАЛЬНА ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ІДЕЇ УНІВЕРСАЛЬНОСТІ ПРАВ ЛЮДИНИ 252
Cоболь Євген Юрійович ВПЛИВ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО АПАРАТУ СУДУ НА СТУПІНЬ ДОСТУПНОСТІ ДО ПРАВОСУДДЯ 258
Осіпов Юрій Володимирович СУТНІСТЬ МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ЗВЕРНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ 262
Черкасський Руслан Анатолійович ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 266
Лопоносова Наталія Петрівна ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 272
Фомічов Костянтин Сергійович ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО- ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ 275
Огурченко Володимир Георгійович ПРИНЦИПИ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ УКРАЇНИ 280
Павловська Наталія Володимирівна РЕЄСТРАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ 286
Іщенко Іван Володимирович ПРЕВЕНТИВНА ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 289
Ільєнков Олександр Олегович ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА РЕАЛІЗАЦІЄЮ ПРОКУРАТУРОЮ СВОЇХ ФУНКЦІЙ 294
Денищук Денис Євгенійович ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ В ДЕРЖАВНІЙ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ 299

ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЯК СУБʼЄКТА СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ЗМІСТ

УДК 37.032:355.137

Трофіменко Олег Володимирович,

Начальник Окремого контрольно-пропускного пункту

«Київ» Державної прикордонної служби України

e-mail: [email protected]

 Анотація

В статті на підставі аналізу позицій вчених здійснено аналіз наукових робіт щодо розуміння терміну «система» та виокремлено основні її ознаки.

Надано власне розуміння системи суб’єктів забезпечення сектору безпеки і оборони. Під якою запропоновано розуміти сукупність об’єднаних, взаємопов’язаних і взаємодіючих один з одним складових системи сектору безпеки і оборони, які відповідно до визначеної законодавчими актами компетенції здійснюють повноваження щодо формування та реалізації державної політики у відповідних сферах національної безпеки і оборони, діяльність яких спрямована на забезпечення національної безпеки та її окремих складових – воєнної безпеки, здійснення військово-політичного, адміністративного та безпосереднього військового керівництва силами оборони.

Визначено основні ознаки системи суб’єктів забезпечення сектору безпеки і оборони, які здійснюють повноваження щодо формування та реалізації державної політики у відповідних сферах національної безпеки і оборони.

Доведено, що Державна прикордонна служба України займає відповідальне місце в системі суб’єктів забезпечення сектору безпеки і оборони, та відповідно до своєї компетенції забезпечує ефективну реалізацію державної політики у сфері безпеки державного кордону України, а також охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Ключові слова: Державна прикордонна служба України, взаємодія, координація, форми, види, сектор безпеки і оборони, національні інтереси.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України : Указ Президента України від 14 березня 2016 року № 92/2016. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2016#Text.
  2. Про Державну прикордонну службу України : Закон України від 3 квітня 2003 року № 661-IV. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15#Text.
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250 000, уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел, Київ: Ірпінь, Перун. 2005. 1728 с.
  4. Філософський енциклопедичний словник / за ред. В.І. Шинкарук та ін. Київ : Абрис, 2002. 751 с.
  5. Зінченко Л.В., Шаповалова Н.В. Теоретичний аналіз поняття «взаємодія» як соціально-психологічний феномен. MODERN DIRECTIONS OF THEORETICAL AND APPLIED RESEARCHES. 2014. 18-30 March, 2014 URL : https://sworld.com.ua/konfer34/457.pdf
  6. Завгородній В.А. Правове регулювання взаємодії органів Національної поліції та громадських організацій у протидії корупції: навч. посіб. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2016. 168 с.
  7. Шабатько К.В. Особливості міжрівневої взаємодії в системі державного управління України. Форум права. 2012 № 4. С. 1024-1038
  8. Назар Ю.С. Взаємодія органів внутрішніх справ із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у профілактиці адміністративних правопорушень : моногр. Львів : ЛьвДУВС, 2012. 160 с.
  9. Шевчук О.М. Взаємодія та координація органів державної влади щодо забезпечення державного контролю у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 8. С. 126-129.
  10. Ярмак О.М. Поняття, сутність взаємодії та її роль у розвитку соціальної системи. Право і безпека. 2006. № 5ʼ5. с. 46-49.
  11. Гронський С.В. Сутність взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами інших держав. Наукові записки Львівського університету бізнеса та права. 2013. Вип. 11. С. 315-318.
  12. Галанюк Я.С. Удосконалення механізмів взаємодії Державної прикордонної служби України з органами державної влади та місцевого самоврядування. Вчені записки ТНУ ім. В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. Том 29 (68) № 1. 2018. С. 47-54.
  13. Савенко І. М. Принципи та функції Державної прикордонної служби України. Науковий вісник. Вип. 15. URL: http://lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnyk15/fail/Savenko.pdf
  14. Заброда Д.Г. Взаємодія субʼєктів боротьби з корупцією : дис. … канд. юрид. наук. Київ. 2005, 203 с.
  15. Черепненко О.Я. Взаємодія підрозділів ОВС з іншими силовими структурами, державними та громадськими організаціями при ліквідації масових заворушень. Форум права. 2011-2. С. 957-962.
  16. Про Національну безпеку України : Закон України від 06.2018 № 2469-VIII URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text
  17. Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України : Наказ Міністерства внутрішніх справ України 30.11.2018 № 971 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1468-18#n15.
  18. Інструкція про порядок взаємодії органів Державної прикордонної служби України та Національної поліції України під час виконання завдань у межах зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 05.04.2019 № 251 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0421-19#Text.
  19. Інструкція про порядок взаємодії дільничних інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України та дільничних офіцерів поліції Національної поліції України : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2017 № 689 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1083-17#Text.
  20. Інструкція про порядок взаємодії між посадовими особами підрозділів Державної прикордонної служби України та територіальних органів Національної поліції України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в місцях значного скупчення транспортних засобів перед пунктами пропуску через державний кордон України : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2017 № 128 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0346-17#Text.
  21. Порядок організації взаємодії Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України під час забезпечення захисту державного кордону України в мирний час : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.10.2018 № 802 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-18#Text.
  22. Порядок взаємодії органів Державної прикордонної служби України та Державної фіскальної служби України під час виявлення ознак порушень митних правил, а також виявлення майна, яке не має власника або власник якого невідомий : наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України від 18.10.2018 № 849/828 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1290-18#Text
  23. Порядок взаємодії інформаційних систем Державної фіскальної служби України та Державної прикордонної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для забезпечення контролю при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони "Крим" : наказ Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 № 746/759 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1207-17#Text.
  24. Інструкція про порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та взаємодії з територіальними органами Державної міграційної служби України під час звернення іноземців чи осіб без громадянства із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10.08.2016 № 772 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1212-16#Text.
  25. Інструкція про порядок взаємодії підрозділів митної варти Державної митної служби України та підрозділів Державної прикордонної служби України : наказ Державної митної служби України від 08.09.2003 № 597/65 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0803-03#Text
  26. Сергієнко Є.В. Структура та класифікація механізмів взаємодії субʼєктів місцевого самоврядування. Науковий вісник Академії муніципального управління : зб. наук. праць. К., 2012. Вип. 2. С. 278–290.
  27. Малярова В.О., Дмитрієва Л.В. Види і форми взаємодії під впливом нового кримінального процесуального законодавства. Науковий вісник Ужгородського національного університету, Вип .43, Т. 2 С. 179-182.

САМОВРЯДНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СУДОВО-ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВ

УДК: 342.95 (477)

Рувін Олександр Григорович,

кандидат юридичних наук,

директор Київського науково-дослідного інституту

судових експертиз Міністерства юстиції України

https://orcid.org/0000-0003-0162-4686

Анотація

У статті, спираючись на аналіз норм чинного законодавства України та наукових поглядів вчених, надано характеристику самоврядному контролю за діяльністю судово-експертних установ. Обґрунтовано, що на сьогодні нагальною потребою є вдосконалення нормативно-правового забезпечення самоврядування судово-експертних установ та їх діяльності, зокрема в сфері здійснення контролю. Зокрема представляється доцільним прийняття: по-перше, закону, який би врегульовував питання самоврядування судово-експертних установ, визначав суб’єктів такого самоврядування та загальні засади їх діяльності, зокрема і повноваження у сфері здійснення контролю за організаційною, фінансовою, матеріально-технічною, кадрово-дисциплінарною та іншими сферами діяльності судово-експертних установ; по-друге, положення про асоціації та інші об’єднання судових експертів та/або судово-експертних установ, яким доцільно було б визначити їх повноваження в сфері професійної допомоги, контролю, добровільної сертифікації тощо.

Ключові слова: контроль, самоврядний контроль, судово-експертні установи, законодавство.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Про судову експертизу та самоврядування судових експертів. Проект закону № 8223 від 03.04.2018. запропоновано народним депутатом України Лапіним І.О. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63780
  2. Положення про бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим). Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 р. № 6. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0258-95#Text
  3. Про організацію взаємодії підрозділів Експертної служби МВС із територіальними органами з надання сервісних послуг МВС. Наказ МВС від 18.01.2016 р. № 28. Офіційний вісник України 2016 р., № 15, стор. 188, стаття 604
  4. Статут Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи. https://km-oblrada.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/statut-sudmedekspert.pdf
  5. Статут комунального закладу "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Рівненської обласної ради. https://ror.gov.ua/rishennya-oblasnoyi-radi-5-sklikannya/8470-1159-pro-komunalnii-zaklad-oblasne-byuro-sudovo-medichn