УДК 351.74

Марченко Микола Юрійович,
здобувач Науково-дослідного інституту публічного права
[email protected]

Анотація

Наукову статтю присвячено визначенню поняття та змісту адміністративного нагляду Національної поліції України, як превентивної діяльності, виділення його елементів. З метою реалізації поставленого завдання проаналізовано публікації науковців-адміністративістів, які здійснювали досліджували окресленої проблеми. Приділяється увага аналізу норми чинних законодавчих актів, які направлено не регулювання наглядової діяльності Національної поліції. За результатами дослідження сформовано поняття адміністративного нагляду, як виду превентивної діяльності Національної поліції та виділено його елементи, що визначають умови її реалізації.

Ключові слова: адміністративний нагляд, Національна поліція, превентивна діяльність, наглядова діяльність, правомірна поведінка. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Закон України від 05.04.2007 № 877-V. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 29, ст.389. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text
2. Про Національну поліцію. Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text
3. Бахрах Д. Н., Россинский Б. В., Старилов Ю. Н. Административное право: учебник для вузов. 3-е изд., пересмотр. и доп. М.: Норма, 2007. 816 с.
4. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Закон України від 01.12.1994 № 264/94-ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 52, ст.455. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#Text
5. Словарь административного права / И. Л. Бачило, Т. М. Гандилов, А. А. Гришковец и др. М.: Прав. культура, 1999.
6. Разаренов Ф.С., Котюргин С.И. Административный надзор советской милиции: учебное пособие. Москва: «Юридическая литература», 1979. 71 с.
7. Цвігун Д. П. Співвідношення контрольної та адміністративно-наглядової діяльності. Бюлетень з обміну досвідом роботи. № 140. С. 37–39.
8. Ярмакі Х. П. Адміністративно-наглядова діяльність міліції в Україні : монографія. Одеса : Юрид. літ., 2006.
9. Коміссаров С. А. Адміністративна діяльність Національної поліції України щодо запобігання проступкам у сфері публічного порядку в умовах АТО. Правовий часопис Донбасу. 2018. № 2 (63). С. 66–71. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pppd_2018_2_13
10. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні: монографія. Харків: Фоліо, 2002.
11. Адміністративна діяльність органів поліції України : підручник / О. І. Безпалова, О. В. Джафарова, В. А. Троян та ін. ; за заг. ред. і передм. В. В. Сокуренка ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2017. 432 с. URL: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2508

УДК 351.745

Роїк Владислав Артурович,

аспірант кафедри публічного управління та адміністрування

Національної академії внутрішніх справ 

Анотація

Стаття присвячена ролі у протидії масовим заворушенням Департамента захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції, який регулює публічну безпеку та контролює проведення мирних демонстрацій, зібрань, масових культурних і спортивних заходів, концертів і видовищ. Важливе завдання департаменту – тримати ситуацію під контролем, щоб масові заходи проходили мирно і безпечно для громадян. Для досягнення цього, поліцейські повинні виявляти і затримувати правопорушників, вилучати в них заборонену літературу, знищувати радянську, російську і нацистську символіку, плакати що місять заклики до повалення державної влади, а також здійснювати вилучення вибухових та отруйних речовин, недопущення застосування холодної та вогнепальної зброї проти мирних громадян з боку агресивних підбурювачів і криміналітету, який закликає до беззаконня та анархії.

Встановлено, що взаємодія між правоохоронними органами дозволяє швидше розслідувати злочини та правопорушення, притягати винних до відповідальності. Варто відмітити, що під час масових заворушень скоординовані дії підрозділів Національної поліції України (Служба безпеки України, Кримінальна поліція, Кіберполіція, Патрульна поліція, слідчі управління, Поліція охорони, патрульна служба поліції особливого призначення, спецпідрозділи КОРД і ППОП ГУНП), а також Національної гвардії України та інших спецпідрозділів дозволяють уникнути неконтрольованих агресивних дій натовпу, підпалів і погромів.

Доведено, що співпраця Департаменту захисту інтересів суспільства і держави з іншими структурними підрозділами Національної поліції щодо запобіганням масовим заворушенням і противоправним діям, які посягають на громадський порядок, сприятиме повною мірою реалізації правоохоронних функцій, щодо публічної безпеки, відкриває широкі можливості для виховання правової культури громадян.

Запропоновано авторське визначення поняттю «взаємодія Департаменту захисту інтересів суспільства і держави з іншими структурними підрозділами Національної поліції» - як скоординована добровільна співпраця між незалежними правоохоронними структурами щодо розкриття, припинення, попередження, профілактики адміністративних та кримінальних правопорушень у сфері захисту прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Встановлено, що взаємодія Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції з іншими правоохоронними органами (Служба безпеки України, Кримінальна поліція, Кіберполіція, Патрульна поліція, слідчі управління, Поліція охорони, патрульна служба поліції особливого призначення, спецпідрозділи КОРД і ППОП ГУНП), є необхідною і доцільною, оскільки забезпечуватиме більш ефективну протидію масовим заворушенням, реалізовуватиме публічну безпеку та контроль проведення мирних демонстрацій, зібрань, масових культурних і спортивних заходів, концертів і видовищ.

Виділено і охарактеризовано основні форми взаємодії Департаменту захисту інтересів суспільства і держави з іншими структурними підрозділами Національної поліції України щодо запобіганням масовим заворушенням і противоправним діям, які посягають на громадський порядок: адміністративно-управлінська; слідча та оперативно-розшукова; профілактична; форма забезпечення громадського порядку і безпеки.

Перспективами подальших розвідок може стати вивчення адміністративно-правових аспектів удосконалення діяльності департаменту захисту інтересів суспільства і держави національної поліції з  протидії масовим заворушенням.

Ключові слова: Департамент захисту інтересів суспільства і держави, масові заворушення, взаємодія, Національна поліція, громадський порядок та безпека, права. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Братков С. І. Поняття та види масових заходів, правова основа їх проведення. Правоохоронна діяльність: конституційні та адміністративно-правові аспекти : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (25 жовтня 2013 р.). Львів : ЛьвДУВС, 2013. С. 26-29.
2. Грібов М.Л., Пустовий О.О. Заходи оперативних підрозділів з протидії масовим заворушенням. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. № 2 (14). С. 231–246.
3. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, № 37, ст. 446. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text
4. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text
5. Малюткин В. А. Организация взаимодействия подразделений органов внутренних дел в осуществлении профилактики преступлений. Лекция № 13 / под ред. Г. А. Аванесова. Москва. : РИО МВД СССР, 1976. 447 с.
6. Організація охорони публічного порядку : навчальний посібник / Андреєв Д.В., Братель С.Г., Ваньчик Ю.А., Золотарьова Н.І., Кобзар К.П., Корж Є.М., Костюк В.Л., Кудря В.О., Мотиль В.І., Радзівон С.М., Саковський А.А., Федоровська Н.В. / за ред. Кулікова В.А. Київ : ФОП Маслаков, 2019. 164 с.
7. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ: підручник / за заг. ред. к.ю.н. Ю.Ф. Кравченка. Київ : НАВСУ, 1999. 702 с.
8. Про затвердження Порядку організації діяльності та взаємодії Національної гвардії з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування з припинення масових заворушень : Постанова Кабінету міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 894. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/894-2021-п#Text
9. Про Національну Поліцію : Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text
10. Про охоронну діяльність : Закон України від 03 липня 2020 р. № 4616-VI / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4616-17#Text
11. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970-1980. 789 с.
12. Черепненко О. Я. Взаємодія підрозділів ОВС з іншими силовими структурами, державними та громадськими організаціями при ліквідації масових заворушень. Форум права. 2011. № 2. С. 957–962. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm_2011_2_157
13. Чернявський С. С., Грібов М. Л., Корзун А. С. Використання в Україні зарубіжного досвіду протидії масовим заворушенням. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2021. № 1. С. 8-23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvknuvs_2021_1_3
14. Шмаков О. М., Лавніченко О. В. Повноваження суб’єктів сфери безпеки України з припинення масових заворушень. Честь і закон. 2016. № 4 (59). С. 26-33.

УДК 342.9

Черкасський Руслан Анатолійович,

кандидат наук з державного управління

https://orcid.org/0000-0003-1206-7774 

Анотація

Констатовано, що специфіка структури адміністративно-правового статусу Державної митної служби України обумовлюється, перш за все, завданнями та функціями, які виконує дана інституція в процесі здійснення своєї щоденної діяльності.

Обґрунтовано, що структура адміністративно-правового статусу Державної митної служби являє собою сукупність таких груп елементів: практично-юридичні, функціональні та юридична відповідальність.

З’ясовано, що практико-юридичні елементи адміністративно-правового статусу Державної митної служби включають: принципи роботи ДМС як органу реалізації державної митної політики; гарантії діяльності Державної митної служби України та її працівників. Підкреслено, що законодавством, яке встановлює основу роботи Держмитслужби, визначено два види гарантій, зокрема: гарантії забезпечення виконання зобов’язань перед митними органами, до яких, наприклад, відносяться: фінансові гарантії; гарантії професійної діяльності працівників Державної митної служби України, тощо.

Доведено, що функціональними елементами адміністративно-правового статусу ДМС є: завдання, функції, компетенція та організаційно-штатна структура. Тобто – всі ключові категорії, які окреслюють напрями і цілі діяльності, рамки та рівень державної влади, права та обов’язки, форми та методи діяльності, внутрішню будову Державної митної служби України.

Наголошено, що окремим елементом є юридична відповідальність, специфіка якої обумовлює важливість та виключність Державної митної служби України серед інших органів влади, як учасників адміністративних правовідносин, та суб’єкта запобігання та протидії злочинності.

Ключові слова: структура, елемент, адміністративно-правовий статус, Державна митна служба. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. Харків: Консум. 2001. 656 с.
2. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков, А.М. Колодій, О.Д. Тихомиров, В.С. Ковальський; За ред. С.Л. Лисенкова. К.: Юрінком Інтер, 2005. 448 с.
3. Сурилов А.В. Теория государства и права / Учеб. пособие. К. Одесса, 1989. 395 с.
4. Таибова О.Ю. Государственное управление в области охраны и защиты прав несовершеннолетних: административно-правовой аспект: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Санкт-Петербург: Северо-западная академия государственной службы. 2006. 254 с.
5. Цабрия Д. Д. Статус органа управления. Советское государство и право. 1978. № 2. С. 126–128.
6. Горбач М.І. Класифікація елементів адміністративно-правового статусу суб’єктів адміністративного права. Науковий вісник публічного та приватного права. Випуск 2, ч.2. С.129-136.
7. Лебідь Н.В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Харків: Національний університет внутрішніх справ. 2004. 185 с.
8. Кочеров М.В. Поняття адміністративно-правового статусу Національної поліції України як суб’єкта забезпечення реформ. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. №3. С.294-296.
9. Бригінець О.О. Адміністративно-правовий статус державної податкової служби України: автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07. Ірпінь. 2011. 22 с.
10. Сікорвський О.П. Адміністративно-правовий статус Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України: автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07. Харків. 2011. 20 с.
11. Білоус-Осінь Т. І. Структура адміністративно-правового статусу громадянина. Наука та суспільне життя України в епоху глобальних викликів людства у цифрову еру (з нагоди 30-річчя проголошення незалежності України та 25-річчя прийняття Конституції України) : у 2 т. : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 21 трав. 2021 р.) / за загальною редакцією С. В. Ківалова. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Т. 2. С. 25-29.
12. Прудон П. Война и мир: исследование о принципе и содержании международного права. М. : А. Чичерин и Ко, 1864. 245 с.

УДК 342.951

Шевченко Надія Леонідівна,

доцент кафедри адміністративного права та адміністративного процесу

Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ,

 кандидат юридичних наук

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0001-8131-5757 

Анотація

Конституція України у статті 29 передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Адміністративне затримання це найбільш розповсюджений захід адміністративного припинення, шо застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Воно складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій  громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні поліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку згідно ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою встановлення особи правопорушника, здійснення його перевірки по облікам, припинення протиправної поведінки, складання протоколу. Цей захід тісно пов'язаний з іншими адміністративно-примусовими заходами, доповнює і нерідко забезпечує можливість їх застосування. Так, при вчиненні будь-яких правопорушень, перш ніж здійснити відповідні адміністративні процесуальні дії, такі як особистий огляд речей і документів, вилучення речей і документів, складання протоколу про адміністративне правопорушення, компетентному органу або особі необхідно провести адміністративне затримання особи.

Ключові слова: законодавство, адміністративне затримання, правове регулювання затримання. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Що треба знати про адміністративне затримання URL: https://minjust.gov.ua/m/scho-treba-znati-pro-administrativne-zatrimannya
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7.12.1984 № 8073-X URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
3. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
4. Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 2.06.2011 № 3460-VI URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text
5. Проблемні питання в діяльності поліції URL: https://sud.ua/ru/news/blog/97145-problemn-pitannya-v-dyalnost-polts

УДК 342.922

Туровець Юрій Миколайович,

доцент кафедри кримінального права та процесу

Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова

 кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України

e-mail: [email protected] 

https://orcid.org/0000-0002-1110-9234 

Анотація

Дослідження присвячено особливостям розвитку правового регулювання розвитку адміністративних послуг у сфері будівництва. Визначено правові основи зазначених послуг з найдавніших часів до сьогодні. Встановлено особливості сучасного стану правоохоронної діяльності у досліджуваній сфері. Проаналізовано дослідження науковців, законодавчі та підзаконні акти. Визначено особливості та доцільність розробки концепції містобудівного права як окремої комплексної галузі та створення єдиного законодавчого акту.

Автор відзначає наявність таких етапів правового регулювання надання адміністративних послуг у сфері будівництва: княжий, дореволюційний, радянська доба, період становлення та реформування законодавства в незалежній Україні, новітній. період оцифровки.

Розвиток правового регулювання надання адміністративних послуг у сфері будівництва в Україні Слід зазначити, по-перше, що розвиток міського права як такого бере свій початок із Стародавньої Греції, проте, на нашу думку, тексти важко передбачити, чи ці норми надання адміністративних послуг або спрямовані на регулювання лише особливостей будівництва як такого.

Система управління містобудуванням УРСР характеризувалася великою чисельністю, що суттєво паралізувало якість покладених на неї функцій. Як і в усій тогочасній системі управління, мало місце невиправдане дублювання управлінських рішень, що в свою чергу негативно позначилося на якості та ефективності їх реалізації.

Зі здобуттям Україною незалежності відбулося розширення системи правового регулювання досліджуваної території, але будівельна галузь завжди відзначалася масовістю.

Автор зазначає, що адміністративні послуги на досліджуваній території можна вважати інститутом міського права, який мав би ознаки комплексної галузі права. Проте становлення галузі права, з одного боку, матиме позитивний вплив у контексті розвитку наукових підходів до системного вивчення досліджуваних відносин, однак, важливою є, по-перше, правова система. Якщо говорити про сферу будівництва, то, напевно, є логіка в розробці єдиного БУД, який би визначав загальні принципи регулювання у цій сфері, однак, слід мати на увазі, що не передбачається бути єдиним актом. питання, особливо коли йдеться про надання послуг у сфері будівництва.

Автор стверджує, що сьогодні має йти не стільки про формування єдиного акту, скільки про якість правових норм для імплементації ефективного європейського досвіду управління, що дозволить спростити всі процедури та зменшити бюрократичні механізми.

Ключові слова:  правове регулювання, адміністративні послуги, будівництво, цифровізація. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Квасніцька О.О. Історичний розвиток та становлення будівельного законодавства у правовому досвіді України. Наукові праці Національн. ун-ту «Одеська юридична академія». Т.12. С.370-382.
2. Околович М.Є. Містобудівне нормотворення в Україні в «Австро-Угорський» історичний період. Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Дніпро, 3-4 лютого 2017 р. Дніпро : ГО «Правовий світ», 2017. С.50-53
3. Околович М.Є. Історичні аспекти містобудівного нормортворення в Україні: античні часи – ХІХ століття. Європейські перспективи. 2017. № 1. С. 37-44
4. Стукаленко О. Історичні та правові передумови виникнення і становлення будівельної галузі на території України. Jurnalul juridic national: teorie i practica. 2016. Iunie. C.98-101.
5. Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. К.: Техніка, 2003. 472 с.
6. Архитектура античного мира / Сост. и пер. В.П. Зубова и Ф.А. Петровского. М: Изд-во Академ. Архитектуры СССР, 1940. 519 с.
7. Собчук В.Д. Устава на волоки. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К.: Наук. думка, 2013. Т. 10 : Т - Я. 784 c.
8. Вуйцик В. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII століття. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том ССХLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. Львів, 2001. С.113-125.
9. Комар Є.Г. Формування вітчизняної господарсько-правової системи регулювання будівельної діяльності протягом ІХ-ХІХ століть. Держава і право. Серія «Юридичні і політичні науки». 2014. Вип. 64. С. 116-121.
10. Іваночко У.І. Передумови урбаністичного розвитку Галичини наприкінці XVIII – початку XX ст. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». № 439. Архітектура. С.211-216
11. Про проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні : рішення Колегії міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 30 листоп. 2006 р. № 228. URL : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN25611.html
12. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України від 5 квіт. 2007 р. Відомості Верховної Ради України. № 29. Ст. 389.
13. Миронець І.М. Адміністративно-правове регулювання будівельної діяльності в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07; Нац. авіац. ун-т. К., 2012. 253 c.
14. Містобудування, територіальне і стратегічне планування: організаційно-економічні, правові, суспільні та еколого-технологічні аспекти: монографія / Під ред. проф. Богачова С.В. Макіївка: ТОВ «Цифрова типографія», 2014. 534 с.
15. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва : Закон України від 17.10.2019 року. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/199-20#Text
16. Туровець Ю. Проблеми цифровізації надання адміністративних послуг у сфері будівництва. Університетські наукові записки. 2021. №1 (79). С. 91-99.
17. Ізарова І. Містобудівне право як галузь права. Право України. № 7. С. 229–234.
18. Миронець І. М. До питання кодифікації будівельного законодавства. Адвокат. 2010. № 3. С. 44-48.
19. Рибак К.О. щодо правової природи містобудівного права. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2017. № 25. С. 52-54
20. Школик А.М. Система адміністративного права України та проблеми її реформування. URL: http://www.lawyer.org.ua/?w=r&i=151&d=504
21. Матвійчук А.В. Контроль і провадження у галузі будівництва : дис. … канд. юрид. наук. : 12.00.07. Харків, 2010. 215 с.