УДК 340.12 

Савенко Віктор Васильович,

доктор юридичних наук,доцент,

професор кафедри теорії та історії держави і права

юридичного факультету Тернопільського національного

 економічного університету

[email protected]

Анотація

У статті проаналізовано закономірності формування, функціонування та розвитку суспільних відносин в умовах ціннісно-нормативної структури правової реальності; визначено методологічні рамки обсягу нормативності в праві; проведено аналіз взаємозалежності та взаємовпливу закону, правосвідомості та правової культури; розглянуто сучасні концепції правосвідомості; досліджено фундаментальні принципи формування правосвідомості в умовах юридичної гармонізації соціуму.

Ключові слова: правовий світогляд, правова свідомість (правосвідомість), правова культура, правова система.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Савенко В. Вплив закону на формування правосвідомості людини у громадянському суспільстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. Херсон, 2014. Вип. 6–1. Том 1 С.62–65.
2. Литвинов О. М. Філософія права Павла Новгородцева: суспільний ідеал-право-держава : монографія. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2009. 292 с.
3. Рицай І. Взаємодія громадян та правоохоронних органів в контексті формування правової держави: правові, історичні, філософські, психологічні аспекти. Громадянське суспільство: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., м. Львів : ЛьвДУВС, 26 вересня 2008 р. Львів, 2008. С. 174–179.
4. Пінська О.С. Правова свідомість : загальна характеристика, основні риси та структура. Форум права. 2011. № 1. С. 784–788.
5. Бехруз Х. Праворозуміння, розуміння права і правова система. Право України № 4 URL : http://www.info-pressa.com/article-335.html
6. Бабаев В. К. Общая теория права: курс лекций. Москва: Юристь, 2004. 512 с.
7. Герасимів Т. З. Розбудова громадянського суспільства в Україні: державно-владний підхід. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: юридичні науки. Львів, 2015. № 813. С. 86–95.

Титульна сторінка

УДК 351.851

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.33

Рябовол Лілія Тарасівна,
доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри
державно-правових дисциплін та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0003-3558-2103

Крушеніцький Владислав Сергійович,
студент четвертого року навчання (ОР «бакалавр»)
спеціальність 081 Право, факультету історії та права
Центральноукраїнського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка
e-mail: [email protected]

Анотація

Демократизація, розвиток громадянського суспільства, становлення ринкової економіки детермінували принципову зміну місця і ролі освіти у соціумі. Вимогою часу є обґрунтування й упровадження адекватної системи управління освітою. Очевидно, що у контексті реформування адміністративно-територіального устрою і місцевого самоврядування в Україні на засадах децентралізації, державне управління освітою має трансформуватися на основі державно-громадського підходу, у напрямку залучення до процесу управління громадських структур. Мета статті – розкрити сутність децентралізації як передумови становлення державно-громадського управління освітою та на основі аналізу доступних наукових праць з проблематики дослідження встановити основні ознаки, переваги й недоліки державно-громадської моделі управління освітою. З’ясовано, що передумовою становлення такої моделі в Україні є поглиблення процесів демократизації та децентралізації, а проявами – формування й розвиток громадських органів управління освітою та самоврядних органів / асоціацій учасників освітнього процесу. Встановлено, що специфіка державно-громадської моделі управління освітою виявляється у взаємодії двох її основних компонентів – держави (державних органів, органів місцевого самоврядування, органів управління освітою різних рівнів) та структур громадянського суспільства з метою впорядкування системи освіти. Суттєвою ознакою цієї моделі є делегування частини владних повноважень широкому колу структур громадянського суспільства та спільна управлінська діяльність державних і недержавних структур з відповідним узгодження управлінських рішень. До недоліків державно-громадського управління освітою віднесено збереження вертикальної / ієрархічної структури системи органів управління освітою, домінуючу роль в якій продовжує відігравати держава, наразі громадськість може залучатися до управління освітою лише на рівні горизонтальних управлінських структур у таких формах, як: піклувальні ради, ради закладів освіти, асоціації, шкільні фонди, громадські  організації.

Ключові слова: освіта, система освіти, державно-громадське управління, громадянське суспільство, децентралізація.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Критерії формування спроможності освітньої мережі в ОТГ : Методично-інформаційний посібник. 68 с. URL: https:// storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/461/1.pdf  (дата звернення: 21.11.2019).
2. Хомишин І. Ю. Концептуальні питання теорії і практики адміністративно-правового регулювання освіти України в умовах євроінтеграційних процесів : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.07. Львів, 2019. 510 с.
3. Державне управління та державна служба : словник-довідник / уклад. О. Ю. Оболенський. К. : КНЕУ, 2005. 480 с.
4. Яцейко М. Г. Демократизація як закономірність модернізації освіти в контексті глобалізації : автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.10. Київ, 2009. 20 с.
5. Гриневич Л. М. Тенденції децентралізації управління базовою освітою в сучасній Польщі : автореф. дис... канд. пед. наук : 13.00.01. К., 2005. 20 с.
6. Заяць О. В. Організаційно-педагогічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до управлінської діяльності : автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. К., 2010. 24 с.
7. Юрчук Л. Тенденції децентралізації управління освітою в Україні. Вісник Національної Академії державного управління. 2009. Вип. 4. С. 276-283.
8. Крисюк С. В. Концептуальні засади розвитку державно-громадського управління освітою. Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 28 трав. 2004 р.). У 2 т. К. : Вид-во НАДУ, 2004. Т. 1. С. 25-128.
9. Грабовський В. А. Державно-громадське управління загальною середньою освітою на районному рівні : дис. … канд. наук з держ. упр. : 25.00.02. К., 2006. 233 с.
10. Королюк С. В. Особливості громадсько-державного управління в діяльності сучасної школи. Теорія та методика управління освітою. 2010. № 3. С. 1-13.  
11. Тодосова Г. І. Механізми державно-громадського управління загальною середньою освітою в Україні : автореф. дис. ... канд. наук з держ. управлін. :  25.00.02. Київ, 2014. 20 с.
12. Модус державно-громадського управління освітою : монографія / За науковою ред. В. П. Беха. К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. 768 с.
13. Реформування освіти в Україні: державно-управлінський аспект : навч.-наук. вид. / заг. ред. Н. Г. Протасової. К.; Львів : НАДУ, 2012. 456 с.
14. Федорова Н. М. Становление государственно-общественного управления школьным образованием в России : автореф. дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01. СПб., 2010. 42 с.
15. Тягушева О. Г. Розвиток механізмів державного-громадського управління регіональною системою освіти : автореф. дис. ... канд. наук з держ. управлін. : 25.00.02. Запоріжжя, 2009. 20 с.
16. Концептуальні засади організаційних механізмів і технологій громадсько-державного управління : посібник / О. М. Онаць, Л. М. Калініна, за наук. ред. Л. М. Калініної. К. : Видавничий дім «Сам», 2017. 64 с.

УДК 343.226

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.32

Грідіна Наталія Юріївна,
ад’юнкт відділу організації освітньо-наукової підготовки
Харківського національного університету внутрішніх справ
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0001-8499-074X

Анотація

У статті розглядається поняття такого соціально-небезпечного явища як гендерно обумовлене насильство в контексті вивчення позитивного досвіду його подолання в Грузії. У ході дослідження представлено результати соціологічних опитувань стосовно динаміки гендерно обумовленого насильства національних та зарубіжних організацій як урядового, так і неурядового статусу. Здійснюється огляд негативних проявів насильства за ознакою статі на території Грузії та досліджуються заходи, що було здійснено для його подолання: як в рамках створення нового законодавства так і у сфері його реалізації в практичній площині. З метою ефективного удосконалення національної системи захисту та протидії насильству, автором вивчаються результати впроваджених у Грузії заходів, на основі яких відстежується прогрес та позитивні результати. Окрім того, автором аналізуються причини негативної ситуації з гендерно обумовленим насильством у Грузії, серед яких насамперед зауважує національна консервативність, психологічні бар’єри, безробіття. У статті наголошується на тому, що значну роль відіграло створення та імплементація до законодавства Грузії низки національних та міжнародних нормативних актів, що стосувалися закріплення демократичних принципів суспільного життя, гендерної рівності, визначення поняття насильства, способів йому протидіяти та встановлювали покарання за його прояви. У статті звернено особливу увагу, що для вирішення актуальної проблеми демократичного суспільства найчастіше країни звертаються по допомогу до міжнародних організацій та установ, що вже мають певний досвід у цій сфері. Також автором підкреслюється, що найбільш ефективним засобом допомоги постраждалим від домашнього насильства та вартим до розвитку в Україні є система шелтерів, що функціонують на різних рівнях, оскільки це місце, до якого жертва може звернутись негайно та отримати необхідну для неї допомогу.

Ключові слова: гендерно обумовлене насильство, домашнє насильство, насильство за ознакою статі, Грузія, протидія гендерно обумовленому насильству.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Інфографіка за результами соціологічного дослідження «Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок». Київ – 2018. URL: https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0.pdf. (дата звернення 13.01.2020).
2. Гендерне насильство в Україні: інтерв’ю з експерткою Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда — Україна». URL: https://commons.com.ua/uk/genderne-nasilstvo-v-ukrayini-interv-yu-z-ekspertkoyu-mizhnarodnogo-zhinochogo-pravozahisnogo-tsentru-la-strada-ukrayina/. (дата звернення 13.01.2020).
3. Reducing gender-based violence. USAID. URL: https://www.usaid.gov/what-we-do/gender-equality-and-womens-empowerment/reducing-gender-based-violence. (дата звернення 15.01.2020).
4. Результати соціологічного дослідження «Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок». Київ 2018. C. 79.
5. Sexual and Gender Based Violence. UNHCR, the UN Refugee Agency. URL: https://www.unhcr.org/sexual-and-gender-based-violence.html. (дата звернення 13.01.2020).
6. Sexual and gender-based violence (SGBV) prevention and response. UNHCR, the UN Refugee Agency, Emergency handbook. URL: https://emergency.unhcr.org/entry/51693/sexual-and-gender-based-violence-sgbv-prevention-and-response. (дата звернення 13.01.2020).
7. Preventing and Addressing Sexual and Gender-Based Violence in Places of Deprivation of Liberty. Standards, Approaches and Examples from the OSCE Region. Warsaw, Poland. 2019. URL: https://www.osce.org/odihr/427448?download=true. (дата звернення 15.01.2020).
8. Global Protection Cluster. Gender-based violence. URL: https://www.globalprotectioncluster.org/themes/gender-based-violence/.(дата звернення 13.01.2020).
9. Chitashvili, M., Javakhishvili, N., Arutiunov, L., Tsuladze, L. and Chachanidze, S., National research on domestic violence against women in Georgia (Tbilisi, UNFPA Georgia, 2010). URL: https://tbinternet.ohchr.org/Treaties/CEDAW/Shared%20Documents/GEO/INT_CEDAW_AIS_GEO_13538_E.pdf. (дата звернення 13.01.2020).
10. Global Gender Gap Report 2010. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GenderGap_Report_2010.pdf. (дата звернення 13.01.2020).
11. The Global Gender Gap Report 2017. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2017.pdf. (дата звернення 13.01.2020).
12. National study on violence against women in Georgia 2017. UN Women, 2018. URL: https://www2.unwomen.org/-/media/field%20office%20georgia/attachments/publications/2018/national%20vaw%20study%20report%20eng.pdf?la=en&vs=4230. (дата звернення 15.01.2020).
13. World Bank Group. 2017. Gender Based Violence in Georgia : Links among Conflict, Economic Opportunities and Services. World Bank, Washington, DC. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/29108. (дата звернення 15.01.2020).
14. Violence against women: an EU-wide survey. European Union Agency for Fundamental Rights, 2014. URL: https://fra.europa.eu/sites/default/files/fra_uploads/fra-2014-vaw-survey-main-results-apr14_en.pdf. (дата звернення 15.01.2020).
15. Конституционный Закон Республики Грузия от 24 августа 1995 №786. URL: https://matsne.gov.ge/ru/document/view/30346?publication=35. (дата звернення 15.01.2020).
16. Закон Грузии «О гендерном равенстве». URL: https://matsne.gov.ge/ru/document/download/91624/5/ru/pdf. (дата звернення 15.01.2020).
17. Закон Грузии Об устранении всех форм дискриминации 2 мая 2014 № 2391-IIს. URL: https://matsne.gov.ge/ru/document/view/2339687?publication=1. (дата звернення 15.01.2020).
18. В 2019 году 144 человека привлечены к ответственности за нарушение сдерживающего ордера. URL: https://www.apsny.ge/2019/other/1564512380.php. (дата звернення 16.01.2020).
19. Georgia: Criminalization of Domestic Violence. Global Legal Monitor. URL: http://www.loc.gov/law/foreign-news/article/georgia-criminalization-of-domestic-violence/. (дата звернення 16.01.2020).
20. Decree of the Government of Georgia Оn the approval of the Аction plan for 2018-2020 on the measures to be implemented for combating violence against women and domestic violence and protection of victims (survivors)Tbilisi 2018.
21. Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 655. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/655-2018-%D0%BF. (дата звернення 16.01.2020).

УДК 342.9

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.31

Савицька Наталія Адамівна,
здобувач кафедри публічного управління  та адміністрування
Національної академії внутрішніх справ
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-2349-0754

Анотація

У статті досліджено адміністративно-правові засади взаємодії нотаріату з органами виконавчої влади в Литовській Республіці. Досліджено особливості литовського механізму функціонування спеціальних реєстрів громадян, юридичних осіб, недієздатних та обмежено дієздатних осіб, нерухомості, правочинів, іпотек (застав), заповітів, довіреностей, шлюбних договорів та інших, управління якими реалізовує Міністерство юстиції Литовської республіки. На основі проведеного аналізу автором запропоновано на території України: для розвитку взаємодії з органами виконавчої влади та інституційного посилення нотаріату, доповнити чинний Закон «Про нотаріат» положеннями щодо нотаріальної медіації та можливості її здійснення нотаріусами України; утворити та забезпечити функціонування Реєстру недієздатних та обмежено дієздатних осіб і Реєстру шлюбних договорів для розвитку інформаційної взаємодії в окремих напрямах; вдосконалити систему контролю та нагляду у сфері нотаріату шляхом розширення (делегування) відповідних повноважень органу нотаріального самоуправління, оскільки система дуального контролю як з боку Міністерства юстиції України, так і Нотаріальної палати України сприятиме взаємодії відповідних суб’єктів, а також забезпечить існування ефективного самоврядування та компетентного контролю у відповідній сфері; врегулювати питання дисциплінарної відповідальності нотаріусів та утворити спеціалізований орган з розгляду справ про дисциплінарні правопорушення нотаріусів, який обов’язково повинен формуватися на засадах взаємодії Нотаріальної палати та Міністерства юстиції; для встановлення факту, що той чи інший нотаріус за станом здоров’я дійсно здатний виконувати свої професійні функції, запровадити регулярні перевірки стану здоров’я відповідних осіб, в тому числі й безпосередньо перед кваліфікаційним іспитом на право зайняття нотаріальною діяльністю; посилити взаємодію Міністерства юстиції з Міністерством фінансів України та вдосконалити діючу систему ціноутворення у сфері нотаріату із запровадженням чітких критеріїв стягнення плати за нотаріальні та інші додаткові послуги правового або технічного характеру.

Ключові слова: адміністративно-правові засади, нотаріат, органи виконавчої влади, взаємодія, зарубіжний досвід, нотаріальна діяльність.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Lietuvos Respublikos notariato įstatymas. 15.09.1992 № I-2882 (Suvestinė redakcija nuo 13.07.2017 iki 20.11.2018). URL: https://www.e-tar.lt/portal/lt/legalAct/TAR.BE3136A78E80/oueMCdEPcf
2. Dėl Valstybės garantuojamos teisinės pagalbos tarnybos nuostatų patvirtinimo. 12.06.2015 № 1R-148. (Suvestinė redakcija nuo 01.01.2019) URL: https://www.e-tar.lt/portal/lt/legalAct/503e671010da11e58569be21ff080a8c/ugijZSajTk
3. Lietuvos Respublikos mediacijos įstatymas. 15.07.2008 № X-1702 (Suvestinė redakcija nuo 01.01.2020). URL: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.325294/nxkqOSyBNb
4. Dėl Lietuvos Respublikos teisingumo ministerijos nuostatų patvirtinimo.09.07.1998 № (Suvestinė redakcija nuo 10.07.2019). URL: https://www.e-tar.lt/portal/lt/legalAct/TAR.E50DDEBA5927/PDJqIZRnaH
5. Dėl Notarų veiklos tarnybinės priežiūros taisyklių patvirtinimo. 15.11.2004 № 1R-282 (Suvestinė redakcija nuo 23.01.2009). URL: https://www.e-tar.lt/portal/lt/legalAct/TAR.498959DDCE67/xweJazzOnS
6. Dėl Neveiksnių ir ribotai veiksnių asmenų registro reorganizavimo ir Neveiksnių ir ribotai veiksnių asmenų registro nuostatų patvirtinimo 15.12.2010 № URL: https://www.e-tar.lt/portal/lt/legalAct/TAR.187D3D54B6C1
7. Про нотаріат : Закон України від 02.09.1993 № 3425-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 39. Ст. 383.
8. Dėl Vedybų sutarčių registro reorganizavimo ir Vedybų sutarčių registro nuostatų patvirtinimo. 13.08. № 1284. URL: https://www.e-tar.lt/portal/lt/legalAct/TAR.C15301FE71F7
9. Dėl teisingumo ministro 2004 m. liepos 22 d. įsakymo Nr. 1R-184 „Dėl Notarų garbės teismo nuostatų patvirtinimo“ pakeitimo. 23.12.2015 № 1R-349. URL: https://www.e-tar.lt/portal/lt/legalAct/9e0abdc0a97511e5be7fbe3f919a1ebe
10. Įsakymas Dėl Notarų sveikatos tikrinimo tvarkos patvirtinimo. 26.09.2003. V-559/240. URL: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.218638?positionInSearchResults=0&searchModelUUID=%2079ae633a-4041-4889-94d8-31127e4c8c66