УДК 681.3.06

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.21

Буран Олександр Андрійович,
аспірант кафедри державно-правових дисциплін
та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0003-3066-4425

Анотація

У статті проведено дослідження шляхів використання спеціальних інформаційних технологій в духовно-релігійному житті держави, як загроза для національної безпеки України. Розглянуто основні напрями національної безпеки через призму духовно-релігійної складової та визначено їх основні об’єкти. Автором звернуто увагу на духовно-релігійний суверенітет нації та зроблено висновок, що посягання на державний суверенітет у духовно-релігійній сфері призводить до загальної дестабілізації в країні.

Акцентовано особливу увагу на міжконфесійних конфліктах як значної загрози духовно-релігійної складової національної безпеки держави та проаналізовано причини цих конфліктів. Встановлено, що  значний вплив на духовно-релігійну складову національної безпеки держави здійснює деструктивна діяльність закордонних клерикальних центів, що являють собою іноземні релігійні об’єднання, діяльність яких супроводжується розробкою механізму неправомірного втручання у внутрішні справи держави. Визначено та проаналізовано основні загрози, які потенційно можуть становити деструктивну діяльність закордонних клерикальних центрів.

З’ясовано, що на сьогодні в Україні набрав сили бурхливий процес творення нової моделі релігійно-церковного буття та акцентовано увагу на інтеграцію України у світовий соціокультурний простір. Встановлено, що особливу небезпеку для національної державності України становить активне використання осередків неокультів спецслужбами іноземних держав та іншими закордонними організаціями для створення механізму втручання у справи нашої держави. У зв’язку з цим розглянуто  основні загрози національній безпеці України від деструктивної діяльності неокультів та здійснено аналіз світового досвіду державно-церковних відносин. Зроблено висновок, що для України найбільш корисним є досвід державно-церковних відносин таких іноземних держав як: Німеччина, Австрія, Італія, Іспанія, Бельгія, Литва та інші.

Ключові слова: духовно-релігійна сфера, нетрадиційні релігійні культи, неокульт, міжконфесійний конфлікт, національна безпека.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Петрик В.М. Державно-церковні відносини у контексті національної безпеки України: Зб. наук. пр. Української Академії при Президентові України. «Реформування державної служби в Україні: стан, проблеми, перспективи». К.: Вид-во УАДУ, 1998. Вип. 2. Ч. 2. С. 95-97.
2. Остроухов В.В., Петрик В.М, Присяжнюк М.М. Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти): Підручник за ред. Є.Д. Скулиша. К.: КНТ, 2010. 776 с.
3. Сьомій С.В. Міжнародні християнські організації і безпека України: Монографія. К., 1999. 267 с.
4. Петрик В. М., Сьомій С. В. та ін. Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: Навчальний посібник / За заг. ред. В. В. Остроухова. К: Росава, 2003. 336 с.
5. Петрик В.М., Ліхтенштейн Є.В., Сьомін С.В. та ін. Новітні та нетрадиційні релігії, містичні рухи у суспільно-політичній сфері України: Монографія / За заг. ред. З.І. Тимошенко. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. 331 с.
6. Петрик В.М., Остроухов В.В. Порівняльний аналіз законодавства Європи в контексті захисту духовно-релігійної безпеки держави, суспільства та окремих громадян від деструктивного впливу неокультів. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. №2. С. 88-92.
7. Сьомій С.В., Петрик В.М. Деякі шляхи вдосконалення державно-церковних відносин із застосуванням європейського досвіду. Збірник наукових праць Донецької державної академії управління. Серія: «Державне управління». 2003. Т. 4. Вип. 21. «Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами». С. 296-306.

УДК 351.746.2

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.20

Денищук Денис Євгенійович,
науковий співробітник
науково-дослідної лабораторії з проблем забезпечення діяльності поліції
Харківського національного університету внутрішніх справ
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-0285-8831

Погорілець Олена Валеріївна,
науковий співробітник
науково-дослідної лабораторії з проблем забезпечення діяльності поліції
Харківського національного університету внутрішніх справ
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0003-4739-4441

Анотація

Пресдтавлене автором дослідження спрямоване на окреслення проблемних питань правового регулювання приватної детективної діяльності в Україні. У досліджені розглянуті причини, що обумовлюють попит на детективні послуги. Також відмічено значення приватної детективної діяльності, її спрямованість на захист прав, свобод і законних інтересів громадян. Відзначено успішну світову практику з надання приватних детективних послуг.

Приділено окрему увагу законопроектам, спрямованим на врегулювання приватної детективної діяльності в Україні. Спираючись на тривалу історію спроб законодавців, щодо розбудови правової бази для узаконення приватної детективної діяльності в Україні, доведено складність та багатоаспектність цього питання.

Проаналізовано зміст останніх законопроектів запропонованих у цій сфері: проект Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» від 02.09.2019 року № 1228 та проект Закону України «Про детективні послуги» від 20.09.2019 року № 1228-1. Акцентовано увагу на найбільш дискусійних моментах представлених законотворчих документів. Порівняно їх структуру та зміст, відзначено особливості законопроектів, а також зазначено питання, що залишилися недостатньо врегульованими.

На основні проведеного аналізу законопроектів, автором зроблено висновок про необхідність їх доопрацювання. Сформульовано зауваження та надано пропозиції щодо законодавчого забезпечення діяльності приватних детективів в Україні. Окрім того, представлено пропозиції щодо переліку основних питань, які доцільно закріпити в законодавстві. У дослідженні наголошено на необхідності переосмислення змісту прав та обов’язків приватних детективів, спрямуванні їх діяльності, створенні законодавчої бази для запровадження відповідних засобів та механізмів реалізації приватної детективної (розшукової) діяльності, необхідності контролю з боку держави за якістю надання детективних послуг.

Ключові слова: приватна детективна діяльність, детективні послуги, законопроект, законодавство, правове регулювання.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 : Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457 (v0457609-10). Дата оновлення: 29.11.2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10 (дата звернення: 02.12.2019).
2. Національний класифікатор України. Класифікатор професій ДК 003:2010. Додаток А : Наказ Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327(va327609-10). Дата оновлення: 15.02.2019. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10 (дата звернення: 02.12.2019).
3. Черков В.О., Попов П.О. Приватна детективна діяльність в розвинутих країнах світу. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. № 2/2010. С. 248-259 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2010_2_35 (дата звернення: 02.12.2019).
4. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» від 02.09.2019 р. № 1228. URL: https:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66600 (дата звернення: 02.12.2019).
5. ГончаренкоІ.Б., МихайловаЮ.О. Проблемні питання законодавчих пропозицій щодо легалізації приватної детективної діяльності в Україні. Публічне право. № 2 (22) 2016. С. 196-203. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2016_2_28 (дата звернення: 02.12.2019).
6. Про приватну детективну діяльність : Проект Закону України від 05.04.2000 р. № 5237. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=8121 (дата звернення: 02.12.2019).
7. Про приватну детективну діяльність : Проект Закону України від 07.04.2004 р. № 5380. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=17748 (дата звернення: 012.2019).
8. Про приватну детективну діяльність : Проект Закону України від 01.07.2004 р. № 5380-1. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=18584 (дата звернення: 012.2019).
9. Про приватну детективну діяльність : Проект Закону України від 25.02.2008 р. № 2120. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=31814 (дата звернення: 02.12.2019).
10. Про приватну детективну (розшукову) діяльність : Проект Закону України від 12.04.2010 р. № 6288. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=37435 (дата звернення: 02.12.2019).
11. Про приватну детективну (розшукову) діяльність : Проект Закону України від 13.12.2012 р. № 1093. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45071 (дата звернення: 02.12.2019).
12. Про приватну детективну (розшукову) діяльність : Проект Закону України від 28.12.2015 р. № 3726. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57580 (дата звернення: 02.12.2019).
13. Про приватну детективну (розшукову) діяльність : Проект Закону України від 08.02.2019р. № 10024. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65453 (дата звернення: 02.12.2019).
14. Про приватну детективну (розшукову) діяльність : Проект Закону України від 02.09.2019 р. № 1228. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66600 (дата звернення: 02.12.2019).
15. Про детективні послуги діяльність : Проект Закону України від 20.09.2019 р. № 1228-1. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66919 (дата звернення: 02.12.2019).
16. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Дата оновлення: 28.11.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/4651-17 (дата звернення: 02.12.2019).
17. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18.02.1992 р. № 2135-XII. Дата оновлення: 28.11.2019. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 (дата звернення: 02.12.2019).

УДК 342.9

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.19

Шевченко Анна Василівна,
кандидат юридичних наук,
суддя Київського окружного адміністративного суду
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0001-6783-9543

 Анотація

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню доступності при виконанні судових рішень в контексті удосконалення судового сервісу.
Автором запропоновано визначення змісту терміну «виконання рішення суб’єктів адміністративно-юрисдикційного захисту на користь заявника у спорах із суб’єктами владних повноважень» як втілення наслідків такого рішення у реальну дійсність, що може проявлятися у відновленні попереднього правового, фінансово-майнового стану, ліквідації дії публічних приписів, які обтяжують або ускладнюють становище особи, компенсації завданих збитків, відновлення, створення інших умов, які слугували підставною звернення за захистом. У статті підкреслено, що в теоретичному контексті судовий контроль є гарантією обов’язковості виконання судових та адміністративних рішень, як ключового принципу адміністративного судочинства. Визначено, що доступність адміністративно-юрисдикційного захисту при виконанні судових рішень забезпечується: належною, прозорою та зрозумілою правовою процедурою; дієвим судовим контролем;  якістю написання судового рішення; обґрунтованістю строків виконавчих процедур; уніфікованістю суб’єктів, що реалізують виконавчі процедури; відсутністю надмірного обтяження заявників. Окрім того, зауважено, що переорієнтування філософії виконання судових рішень на сервісний підхід зумовлюється рядом суттєвих переваг: сприяє удосконаленню міжвідомчої комунікації судів та органів державної влади; переорієнтовує увагу та відповідальність за настання правових, організаційних та фінансових наслідків на державного виконавця чи іншу особу, уповноважену на виконання судових рішень; забезпечується якість судових рішень; підвищує довіру до органів правосуддя та утверджує стандарт невідворотності відповідальності; мінімізує обсяг скарг на дії виконавців. У підсумку, констатується неефективність моделі автономного виконання рішення адміністративних судів публічними виконавцями окремої інституції.

Ключові слова: доступність, адміністративне судочинство, виконання судових рішень, якість судових рішень, спрощена процедура, розумність строків.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Барбакадзе Е.Т. Гарантии объективного и справедливого судебного разбирательства гражданских дел в судах общей юрисдикции: дисс. ... кандидата юридических наук: 12.00.15. Саратов, 2014. 177 с.
2. Бояринцева М. Поняття та види судових рішень адміністративних судів. Підприємництво, господарство і право. №6/2019. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/6/24.pdf (дата звернення: 06.01.2020).
3. Іванченко О. Система критеріїв оцінювання ефективності діяльності судів під час надання судових послуг. Підприємництво, господарство і право. 2 №. 11. С. 222-225.
4. Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 09.01.2013 № 28/12/13-13. URL: http://www.vasu.gov.ua/sudovapraktika/inf_list/il9_01_2013N28/4 (дата звернення: 06.01.2020).
5. Калинина Н.С. Правовые и организационные основы реализации судебной власти в Российской Федерации : диссертация ... кандидата юридических наук : 12.00.11. Москва, 2014. 204 с.
6. Кодекс адміністративного судочинства України : Кодекс України; Кодекс, Закон від 06.07.2005 № 2747-IV // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2747-15 (дата звернення: 06.01.2020).
7. Конституція України : Конституція України; Верховна Рада України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 06.01.2020).
8. Малихіна В.В.Проблеми доступності правосуддя в адміністративному судочинстві у період реформування судової системи України. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. № 4. С. 157-163. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs_2016_4_24 (дата звернення: 06.01.2020).
9. Посібник зі статті 6 право на справедливий суд (цивільна частина) // Рада Європи/ Європейський Суд з прав людини, 2013. URL: https://www.echr.coe.int/Documents/Guide_Art_6_UKR.pdf (дата звернення: 06.01.2020).
10. Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 11.2015. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57209 (дата звернення: 06.01.2020).
11. Про виконавче провадження : Закон України; Перелік від 02.06.2016 № 1404-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1404-19 (дата звернення: 06.01.2020).
12. Про гарантії держави щодо виконання судових рішень : Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/4901-17 (дата звернення: 06.01.2020).
13. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2453-17 (дата звернення: 06.01.2020).
14. Рекомендація Rec (2003) 16 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання рішень адміністративних і судових органів у галузі адміністративного права (ухвалена Комітетом Міністрів 9 вересня 2003 року на 851-му засіданні заступників міністрів). URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/Rec_2003_16_2003_09_09.pdf (дата звернення: 06.01.2020).
15. Справа "Нефедов проти України" (Заява N 30855/05) : Рішення; Європейський суд з прав людини від 20.12.2007 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/974_330 (дата звернення: 06.01.2020).

УДК 342.951

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.18

Терещук Галина Андріївна,
кандидат юридичних наук,
доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права
Тернопільського національного економічного університету
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0001-8783-956X

 Анотація

У статті проаналізовано специфіку реалізації принципу транспарентності в органах виконавчої влади в частині використання новітніх засобів інформаційного менеджменту: подання електронних звернень та публічних електронних запитів; публікація відкритих даних; підвищення якості інформаційних продуктів. Електронна транспарентність в органах виконавчої влади – це основоположна засада організації публічного адміністрування, яка передбачає впровадження сучасних інформаційно-телекомунікаційних інструментів з метою створення умов для забезпечення обізнаності громадського суспільства про інституцію та напрямки діяльності органів виконавчої влади, їх посадових осіб. Передумовами розвитку діджиталізації та електронізації прозорості в органах виконавчої влади є: збільшення обсягу електронних звернень; виконання міжнародних зобов’язань з інформаційно-правового розвитку, в тому числі у зв’язку із приєднанням до Міжнародної хартії відкритих даних; необхідність підвищення культури менеджменту даних в епоху інформаційної перенасиченості; посилення вимог до публічної підзвітності тощо. Єдиний державний портал відкритих даних – це Інтернет-платформа, створення якої передбачено для: масштабування транспарентності публічної влади; уніфікації збору публічної інформації, розпорядниками якої є органи державної влади; здійснення контролю якості та повноти виконання вимог інформаційного законодавства та законодавства про доступ до публічної інформації в частині публікації відкритих публічних даних; забезпечення міжвідомчої комунікації та розбудови проектів на основі відкритих даних; організації методологічної, технічної підтримки в напрямку збору, обробки та публікації відкритих даних. Організація роботи для споживачів публічних відкритих даних у Єдиному державному порталі відкритих даних побудована за принципами пошуку та роботи: наборів даних за групами: будівництво; економіка; освіта і культура; сільське господарство; транспорт; земля; охорона здоров’я; соціальний захист; фінанси; екологія, молодь і спорт; податки; стандарти; юстиція; відкритих публічних даних за розпорядниками: міністерства; державні служби; державні агентства; державні інспекції; центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом; інші органи влади; національні комісії; відкритих публічних даних в розрізі регіонів; відкритих публічних даних за ключовими словами; відкритих публічних даних за форматами даних: XLSX, XLS, CSV, DOC, DOCX, ZIP, XML, PDF, СSV. Транспарентність в органах виконавчої влади – це не тільки принцип, виконання положень якого є обов’язком; саме інформаційна відкритість стала необхідністю нормального функціонування суспільства. Якщо зважити, що рівень обізнаності громадськості у різних видах публічної інформації, то, звичайно, можливо встановити певну пріоритетність відомостей. Певні види інформації мають бути апріорі не те що публічними чи відкритими, а максимально доступним та інтерабельними для сприйняття. Одним із таких видів є екологічна інформація, або інформація про стан довкілля.

Ключові слова: електронна транспарентність, інформаційний продукт, відкриті дані, органи виконавчої влади, обізнаність.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Аналітична записка про стан роботи зі зверненнями громадян у 2018 році: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=c0c0f616-f3e5-465e-b2efmiGromadianU2018-Rotsi (дата завернення: 08.01.2020).
2. Державна прикордонна служба України : відомості із Єдиного порталу відкритих даних URL: https://data.gov.ua/organization/derzhavna-prykordonna-sluzhba-ukrayiny (дата завернення: 08.01.2020).
3. Деякі питання приєднання до Міжнародної хартії відкритих даних : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 686-р // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/686-2016-%D1%80 (дата завернення: 08.01.2020).
4. Звіт про надходження та розгляд запитів на отримання публічної інформації Міністерства енергетики та захисту довкілля України за вересень 2019 року : відомості із офіційного веб-сайту Міністерства екології та природних ресурсів України. URL: https://menr.gov.ua/news/33190.html (дата завернення: 08.01.2020).
5. Звіт про стан виконання запитів на публічну інформацію за ІІІ квартал 2019 року : відомості із офіційного веб-сайту Міністерства розвитку громад та територій України. URL: http://www.minregion.gov.ua/gromadska-priymalnya/public-info/zvit-pro-stan-vikonannya-zapitiv-na-publichnu-informatsiyu/zvit-pro-stan-vikonannya-zapitiv-na-publichnu-informatsiyu-za-iii-kvartal-2019-roku-2/(дата завернення: 08.01.2020).
6. Інформація про стан розгляду запитів на інформацію в Міністерстві внутрішніх справ України за І півріччя 2019 року: відомості із офіційного веб-сайту Міністерства внутрішніх справ (https://mvs.gov.ua/).URL:https://mvs.gov.ua/ua/pages/6101_Informaciya_pro_stan_rozglyadu_zapitiv_na_informaciyu_v_Ministerstvi_vnutrishnih_sprav_Ukraini_za_I_pivrichchya_2019_roku.htm (дата завернення: 08.01.2020).
7. Ковтун М.С., Хрякова Н.О. Відкриті дані в Україні: сутність та стан розвитку. Форум права. 2018. № 2. С. 66–73. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2018_2_10.pdf (дата завернення: 09.01.2020).
8. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: відомості із Єдиного порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/). URL: https://data.gov.ua/organization/natsionalne-ahentstvo-ukrayiny-z-pytan-vyiavlennia-rozshuku-ta-upravlinnia-aktyvamy-oderzhanymy (дата завернення: 09.01.2020).
9. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» № 2260 від 11.10.2019. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67065 (дата завернення: 08.01.2020).
10. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань державної служби та електронного документообігу: Закон України від 06.12.2019 № 2260: URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67065 (дата завернення: 08.01.2020).
11. Про доступ до публічної інформації : Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2939-17 (дата завернення: 08.01.2020).
12. Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля : Постанова Кабінету Міністрів України; Положення від 30.03.1998 № 391 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/391-98-%D0%BF (дата завернення: 08.01.2020).
13. Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних : Постанова Кабінету Міністрів України; Положення, Перелік, Порядок від 21.10.2015 № 835 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/835-2015-%D0%BF (дата завернення: 08.01.2020).

УДК: 342.1 / 25 (477) (043.3)

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2020.8.17

Танько Андрій Валерійович,
кандидат юридичних наук,
докторант відділу організації освітньо-наукової підготовки
Харківського національного університету внутрішніх справ
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0001-8425-2202                            

Анотація

У статті розглянуто проблему становлення в Україні системи надання адміністративних послуг як пріоритету соціальної політики правової держави. Метою статті є дослідження системи поліцейських послуг у контексті захисту прав і свобод людини, пріоритету функціонування правової держави та її інституцій, основи для популяризації діяльності служби Національної поліції серед населення; виокремлення основних проблем, які виникають у ході реформування соціально-правової сфери українського суспільства.

Встановлено, що реалізація концепції надання соціальних послуг виступає сьогодні методологічною основою та важливим інструментом підтримання правовою державою соціальної безпеки й захисту прав і свобод усіх категорій громадян в умовах тотального реформування інститутів державного управління й перебудови в тому числі структури органів внутрішніх справ. Діяльність  національної поліції, зокрема в аспекті надання поліцейських послуг, розглянута як певна соціально-правова інновація, необхідність запровадження якої є на сьогодні безперечною. Визначено провідну роль структур органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини. Доведено, що діяльність Національної поліції, ґрунтована на системі адміністративних послуг населенню,  зумовлює   розвиток перспектив та їх напрямки з покращення якості правової взаємодії держави і громадян.

Автором схарактеризовано проблеми та виклики щодо впровадження інноваційної в Україні публічно-сервісної діяльності Національної поліції, серед яких: непослідовність і безсистемність дій держави,законодавча і нормативно-правова неврегульованість різних аспектів здійснення діяльності з надання послуг населенню, монополізація державою ринку соціальних послуг, особливо в галузі поліцейських послуг, домінування вітчизняно-орієнтованого підходу до трактування поліцейської послуги як локальної частини поліцейської діяльності тощо.

Ключові слова: поліцейські  послуги, правоохоронна діяльність, правова система, органи внутрішніх справ, Національна поліція України, демократичне суспільство, держава і громада.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Кащенко С. Реформа системи органів внутрішніх справ: аналіз державних рішень. Міжнародний центр перспективних досліджень, 2015. 41 с.
2. Конституція України. Офіційний сайт Президента України URL: https://www.president.gov.ua/ua/documents/ (дата звернення: 27.12.2019).
3. Зозуля І. В. Поліцейські послуги в законодавстві України та на практиці. Форум Права. 2019. №56(3). С. 21–38.
4. Соколенко О. Л. Захист прав громадян у діяльності правоохоронних органів України: адміністративно-правові засади : монографія. Х.: НікаНова, 2012. 534 с.
5. Про соціальні послуги : Закон України від 19 черв. 2003 р. № 966-IV (із змінами, внесен. згідно із 8 законами у 2004-2012 рр.). Офіц. вісник України. 2003. 1 серп. (№ 29). С. 52.
6. узьменко О.В. Щодо доцільності запровадження інституту адміністративних послуг. Право України. 2007. №6. С.15–17.
7. Йосифович Д. Надання адміністративних послуг Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. № 876. С. 131–137.
8. Писаренко Г.М. Адміністративні послуги в Україні: організаційно-правові аспекти: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Одеса, 2006. 196 с.
9. Адміністративне паво: основні поняття: навч.пос./ заг.ред. І.П.Голосніченка. К.: ГАН, 2005. 232 с.
10. Про схвалення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади. № 90-2006-р, чинний, поточна редакція — Прийняття від 15.02.2006. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show (дата звернення: 27.12.2019).
11. Стратегія реформування системи соціальних послуг, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. № 556-р. Офіц. сайт «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/ (дата звернення: 27.12.2019).
12. Ведєрніков Ю.А., Кучук А.М. Правоохоронна діяльність в Україні: теоретико-правовий аспект. К.: Знання України, 2009. 219 с.
13. Tammy Rinehart Kochel, Jacinta M. Gau (2019). Examining Police Presence, Tactics, and Engagementas Facilitatorsof Informal Social Controlin High-Crime Areas, Justice Quarterly. URL: https://www.psni.police.uk/advice_information. (дата звернення: 27.12.2019).
14. Коноваленко-Монзолевська Н. В. Свободи людини і можливості їхнього забезпечення державою: еволюція соціально-філософського дослідження. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Філософія. 2013. Вип. 41(2). С. 16–27.
15. Швець Д.В. Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми. Харків, 2017. с.13–15.
16. Безпалова О. І. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави:  монографія. Х. : НікаНова, 2014. 544 с.
17. Кузьменко О.В. Завдання Національної поліції України: проблеми правового регулювання. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 2. С. 200–201.
18. Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII, чинний, поточна редакція – Редакція від 28.11.2019. Офіційний сайт «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 (дата звернення: 27.12.2019).
19. Ластович Д. М. Місце та значення поліцейських послуг в діяльності національної поліції. Форум права. 2016. № 1. С. 141–146.
20. Тимощук В. П., Кірмач А. В.Оцінка якості адміністративних послуг. К.: Факт, 2005. 88 с.
21. Офіційний сайт Головного сервісного центру МВС України. URL: http://hsc.gov.ua/poslugi/poslugi-shho-nadayutsya-servisnimi-tsentram (дата звернення: 27.12.2019).