УДК 342.95
Соболь Євген Юрійович,
доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри
державно-правових дисциплін та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка
Анотація
У статті аналізується загальнотеоретичний аспект публічно-сервісної діяльності органів публічної адміністрації в Україні. Обґрунтовано необхідність визначення адміністративної послуги як результату діяльності суб’єктів її надання, виокремлено загальні та спеціальні ознаки адміністративної послуги. Аналізуються основні підходи до класифікації адміністративних послуг згідно з чинним законодавством та існуючими поглядами науковців. Здійснено періодизацію розвитку нормативно-правового забезпечення публічно-сервісної діяльності суб’єктів публічної адміністрації.
Ключові слова: нормативно-правове забезпечення, адміністративні послуги, органи державної влади, органи виконавчої влади, періодизація, класифікація.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Петков С.В. Особенности административной деятельности органов исполнительной власти. URL: https://www.obozrevatel.com/my/life/63517-osobennosti-administrativnoj-deyatelnosti-organov-ispolnitelnoj-vlasti.htm
- Конституція України : Закон України від06.1996№ 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
- Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Тимощук В.П. та ін. К., 2003. 496 с.
- Циганов О.Г. Класифікація адміністративних послуг. Наука і правоохорона. 2013. № 1 (19). С. 60–66.
- Про адміністративні послуги : Закон України від 06.09.2012 р. № 5203-VI. Офіційний вісник України. 2012. № 76. Ст. 3067.
- Адміністративні послуги у сфері внутрішніх справ: Монографія / за ред. І.П. Голосніченка, О.Г. Циганова. К., 2015. 590 с.
- Долечек В.С. Надання управлінських послуг населенню органами виконавчої влади України: організаційно-правовий аспект: автореф. дис. … канд. наук з держ. управління: 25.00.02. К., 2005. 18 с.
- Пєтков С. В. Предмет адміністративного права – константа в процесі трансформації суспільно-політичних відносин. Публічне право. 2016. № 1. С. 35-42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2016_1_6.
- Про затвердження Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 № 66. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/66-2010-%D0%BF.
- Про затвердження Примірного положення про центр надання адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2013 № 118. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/118-2013-%D0%BF
- Стратегія реформування державного управління України на 2016-2020 роки : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. №474-р / КМ. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/474-2016-%D1%80.
УДК 368.914
Сокуренко Олена Анатоліївна,
кандидат юридичних наук,доцент,
старший викладач кафедри галузевого права
та правоохоронної діяльності
Центральноукраїнського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка
Анотація
У даній статті автором досліджено основні проблеми пенсійного забезпечення в Україні. Проаналізовано зміни у сфері пенсійного забезпечення на сучасному етапі розвитку нашої держави. Визначено суперечливі аспекти пенсійного реформування та акцентовано на позити трьохрівневої пенсійної системи.
Ключові слова: пенсія, пенсійний вік, пенсійне забезпечення, пенсійна реформа, пенсійна система, на- копичувальна система.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Александрова Г.М. Фінансово-економічні й соціальні фактори та наслідки впровадження пенсійної реформи в Україні. Молодий вчений. 2016. № 3. С. 4–8.
- Бідак В. Я., Гладченко М.М. Ризики формування інституту соціального захисту населення України (на прикладі Львівської області). Регіональна економіка. 2010. № 1. С. 163–171.
- Дідковська Т.О. Поняття та сутність пенсійного забезпечення в Україні: сучасні реалії та перспективи розвитку. Форум права. 2012. № 1. С. 253–257.
- Конституція України. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z960254K.html
- Мірошниченко І.С. Сучасні проблеми пенсійного забезпечення: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії. Облік і фінанси. 2012. № 4. С. 45–49.
- Официальный веб-сайт Пенсионного Фонда Украины URL: http://www.pfu.gov.ua
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій : Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. №№ 40–41. Ст. 383.
УДК 349.222.2
Свічкарьова Ярослава Віталіївна,
кандидат юридичних наук, доцент,
доцент кафедри трудового права
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
Анотація
Стаття присвячена питанням співвідношення нестандартної та нестійкої зайнятості. Визначено ознаки стандартних, нестандартних форм зайнятості та критерії їх співвідношення із нестійкою зайнятістю. Встановлено, що законодавча неврегульованість таких нестандартних форм зайнятості як аутсорсинг, аутстаффінг, дистанційна зайнятість, телеробота, робота за викликом тощо, викликає позбавлення працівників соціальних гарантій та припускає ознаки «нестійкості». Зроблені висновки щодо удосконалення чинного законодавства в контексті правового регулювання нестандартних форм зайнятості.
Ключові слова: нестандартна зайнятість, стандартна зайнятість, нестійка зайнятість, прекаріат, трудовий договір, ринок праці.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Конституція України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
- Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 № 5067-VI. Дата оновлення: 05.07.2012. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 (дата звернення: 17.01.2019).
- Пастушенко О.О. Визначення поняття “нестандартні форми зайнятості”. Вісник Донецького національного університету. Серія: Економіка і право. 2014. Вип. 1. С. 147–150.
- Таль Л. С. Трудовой договор: цивилистическое исследование. М.: Статут, 2006. 374 с.
- Жадан О.В. Причини та наслідки поширення нестандартної зайнятості на національному ринку праці. Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. Вип. 3 (46). Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2014. С. 117–124.
- Гимпельсон В.Е., Капелюшников Р.И. Нестандартная занятость в Российской экономике. М.: Изд. дом ГУ ВШЭ.2006.400 с.
- Бизюков П.В. Практики регулирования трудовых отношений в условиях неустойчивой занятости. М.: АНО «Центр социально-трудовых прав». 2013.152 с.
- Телятникова Т.В. Появление и развитие нестандартных форм занятости и гибких режимов работы в СССР. Российское предпринимательство. 2012. № 18 (240). С. 42-46.
- Моцная О. В. Нетипичная трудовая занятость: некоторые проблемы теории и практики: дис…. канд. юрид. наук. Москва, 2009. 207 с.
- Котова Л. В. Поняття та юридична природа альтернативних форм зайнятості у сучасних умовах. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2012. № 25. С. 83-95.
- Браун Е.А. Понятие нетипичной занятости и классификация ее видов. Трудовое право в России и за рубежом. 2014. № 3. С. 11 – 15.
- Резніченко В. Поняття та сутністьнестандартних форм зайнятості працівників в Україні. Публічне право. 2014. № 4. С. 170-176.
- Панов А.М. Неустойчивая занятость: концептуализация понятия и критерии оценки. Вопросы территориального развития. 2016. № 3 (33). С.1-28.
- Вишновецька С.В. Проблеми трудового законодавства в умовах прекарізації та цифровізації зайнятості. Актуальні проблеми трудового законодавства, законодавства про державну службу та службу в правоохоронних органах : матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, 16 листопада 2018 р.): Харків: НУВС, 2018.С. 57-60
УДК 347.45/47
Яблокова Ольга Ігорівна,
аспірантка кафедри цивільно-правових дисциплін
Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова
Анотація
У статті розглядаються питання, пов'язані із правомірністю й доцільністю передачі окремих особистих немайнових прав за авторським договором. Акцентується увага на тому, що у відповідності із міжнародними актами, зокрема Бернською Конвенцією про охорону літературних і художніх творів, а також національним законодавством, Цивільним кодексом України й Законом України «Про авторське право й суміжні права», передача яким-небудь способом особистих немайнових прав автора неприпустима в чинність неможливості відчуження особистих немайнових прав. У статті відзначається, що в доктрині існують різні точки зору щодо даної проблеми. Одні вчені дотримуються чіткої позиції про непередаваність особистих немайнових прав авторів. Інші вважають, що у випадку, коли в договорі немає положення про передачу особистих немайнових прав, то вони відповідно не відчужувані. Таким чином, можна допустити передачу, якщо вона допускається сторонами авторського договору. Аргументовано, що подібна позиція неприйнятна оскільки, всі немайнові права невід'ємні від особистості автора. У статті звернена увага на окремі випадки, так званої «тіньової» можливості передачі особистих немайнових прав. Зокрема, розглянутий приклад про укладання договору між «замовником» оригінального тексту й виконавцем (гетеренимом), у чинність якого сторони виступають як співавтори. При цьому фактичний автор (гетереним) не вказує свого ім'я, тобто є анонімом. У статті зроблений висновок про те, що будь-яка модель відносин по передачі особистих немайнових прав автора буде носити неправомірних характер.
Ключові слова: особисті немайнові права, право авторства, невідчужуваність, авторський договір, гетереніми.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Цивільний Kодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003. К.: Алерта, 2017.
- Про внесення змін до закону України «Про авторське право і суміжні права»: Закон України від 11 липня 2001 №2627-III/ Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page4
- Барышев С.А. Авторский договор в гражданском праве России, Франции и Швейцарии (Сравнительно-правовой анализ): дис. …канд. юрид. наук: 12.00.03. Казань, 2002. 212 с.
- Липцик Д. Авторское право и смежные права. М.: Ладомир, Издательство ЮНЕСКО, 2002. 788 с.
- Международные конвенции об авторском праве: комментарий / под редакцией Э.П. Гаврилова. М.: Погресс, 1982. 423 с.
- Судариков С.А. Основы авторского права. Минск: Амалфея, 2000. 511 с.
УДК 347.1
Смирнов Андрій Ігорович,
аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін
Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова
Анотація
У статті розглядаються питання, пов'язані з визначенням місця артистів-виконавців у колі учасників створення аудіовізуального твору. Установлено, що артист-виконавець є одним з повноправних і безпосередніх учасників створення кінофільму. Без його активної участі неможливо створити зазначений об'єкт авторського права. У статті аналізуються різні підходи до визначення правового статусу артистів-виконавців. Розглянуті теорії юридичної природи прав артистів-виконавців, які аргументуються їхніми представниками, не є безперечними. Не можна однозначно стверджувати, що артисти-виконавці є співавторами інших учасників створення аудіовізуального твору. Встановлено, що артист-виконавець не може бути переробником первісного твору. Артист-виконавець, будучи суб'єктом суміжних прав, має самостійні ознаки й наділений комплексом особистих немайнових і майнових прав, що свідчить про самостійну роль акторів. У статті розкриті питання про особисті немайнові й майнові права артистів-виконавців. Установлено, що комплекс особистих немайнових прав виконавців не може бути переданий яким-небудь способом у чинність непередаваності зазначених прав. Основними особистими немайновими правами артистів-виконавців є право на ім'я й право на захист від усякого перекручування або іншого зазіхання. Зазначені права повною мірою забезпечують недоторканність честі й гідності артистів-виконавців. З'ясовано, що майновими правами артистів-виконавців є виключні права дозволяти або забороняти іншим особам здійснювати ті або інші дії у відношенні, створеного ними об'єктів. Зроблено висновок про доцільність і практичну можливість реалізовувати артистами-виконавцями такого майнового права, як право самостійно використовувати своє виконання як об'єкт права.
Ключові слова: актори-виконавці, аудіовізуальний твір, виконання, суб'єкти права на аудіовізуальний твір, особисті немайнові права, виключне право дозволяти і забороняти виконання.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Про внесення змін до закону України «Про авторське право і суміжні права»: Закон України від 11 липня 2001 №2627-III / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page4
- Бызина А.Ю. Охрана прав исполнителей авторских произведений по законодательству Российской Федерации: автореф. диссертации на соискание науч.степени канд. юр. наук. Москва, 2005. 20 с.
- Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей. М.: «Статут», 2003. 416 с.
- Липцик Д. Авторское право и смежные права. М.: Ладомир; Издательство ЮНЕСКО, 2002. 788 с.
- Сергеев С.А. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. М.: Проспект, 2004. 752 с.