Accessibility Tools

Web Accessibility plugin by DJ-Extensions.com
pedfak_logo

Факультет освітніх наук та мистецтв

ПОЛІЦЕЙСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

УДК 347.132 – 058.55

Кобзар Олександр Федорович,

доктор юридичних наук, доцент,

т.в.о. начальника кафедри забезпечення державної безпеки

Київського факультету Національної академії Національної гвардії України

[email protected]

Анотація

У статті проведено аналіз поліцейської діяльності як засобу забезпечення публічної безпеки. Визначено поняття та специфічні ознаки поліцейської діяльності. Розкрито зміст і значення поліцейської діяльності у правовому регулюванні. Встановлено, що головним напрямом розвитку поліцейської діяльності як засобу забезпечення публічної безпеки та охорони публічного порядку є підвищення дієвості управління й удосконалення організаційно-структурної побудови її системи без зміни основних функцій.

Ключові слова: публічнийй порядок, публічна безпека, поліція, поліцейська діяльність, публічне право.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Ануфрієв М.І. Органи внутрішніх справ на рубежі тисячоліть. Наук. вісн. Дніпропетр. юрид. ін-ту МВС України. 2000. № 1. С. 3-15.
  2. Васильєв A.M. Теория государства и права. М., 1977. 411 с.
  3. Губанов А.В. Полиция Запада: основы деятельности по охране правопорядка. М.: ВНИИ МВД РФ, 1993. 158 с.
  4. Кокошкин Ф.Ф. Лекции по общему государственному праву / Под ред. и с предисл. В.А. Томсинова. М.: Издательство "Зерцало", 2004. С. 82.
  5. Лошицький М. В. Теоретико-правові засади адміністративно-поліцейської діяльності держави: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2014. 392 с.
  6. Онищук О. О. Громадський порядок як провідний напрям адміністративної діяльності громадської безпеки в сучасних умовах: диссертация …кандидата юридических наук: 12.00.07 URL: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nvnau_pravo/2010_156/10ooo.pdf.
  7. Серегин А. В. Общественный порядок и образ жизни. Сов.гос-во и право. М., 1978. N 4. С. 35.
  8. Братель С. Г.Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ. – 2008 URL: https://docviewer.yandex.ua/?url=http%3A%2F%2Fwww.kdpu-nt.gov.ua%2Fsites%2Fdefault%2Ffiles%2Fbratel_ referat.doc&name=bratel_referat.doc&lang=uk&c=5749799a05f2.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПУБЛІЧНО-СЕРВІСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

УДК 342.95

Соболь Євген Юрійович,

доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри

державно-правових дисциплін та адміністративного права

Центральноукраїнського державного педагогічного

університету імені Володимира Винниченка

[email protected]

Анотація

У статті аналізується загальнотеоретичний аспект публічно-сервісної діяльності органів публічної адміністрації в Україні. Обґрунтовано необхідність визначення адміністративної послуги як результату діяльності суб’єктів її надання, виокремлено загальні та спеціальні ознаки адміністративної послуги. Аналізуються основні підходи до класифікації адміністративних послуг згідно з чинним законодавством та існуючими поглядами науковців. Здійснено періодизацію розвитку нормативно-правового забезпечення публічно-сервісної діяльності суб’єктів публічної адміністрації.

Ключові слова: нормативно-правове забезпечення, адміністративні послуги, органи державної влади, органи виконавчої влади, періодизація, класифікація.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Петков С.В. Особенности административной деятельности органов исполнительной власти. URL: https://www.obozrevatel.com/my/life/63517-osobennosti-administrativnoj-deyatelnosti-organov-ispolnitelnoj-vlasti.htm
  2. Конституція України : Закон України від06.1996№ 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
  3. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Тимощук В.П. та ін. К., 2003. 496 с.
  4. Циганов О.Г. Класифікація адміністративних послуг. Наука і правоохорона. 2013. № 1 (19). С. 60–66.
  5. Про адміністративні послуги : Закон України від 06.09.2012 р. № 5203-VI. Офіційний вісник України. 2012. № 76. Ст. 3067.
  6. Адміністративні послуги у сфері внутрішніх справ: Монографія / за ред. І.П. Голосніченка, О.Г. Циганова. К., 2015. 590 с.
  7. Долечек В.С. Надання управлінських послуг населенню органами виконавчої влади України: організаційно-правовий аспект: автореф. дис. … канд. наук з держ. управління: 25.00.02. К., 2005. 18 с.
  8. Пєтков С. В. Предмет адміністративного права – константа в процесі трансформації суспільно-політичних відносин. Публічне право. 2016. № 1. С. 35-42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2016_1_6.
  9. Про затвердження Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 № 66. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/66-2010-%D0%BF.
  10. Про затвердження Примірного положення про центр надання адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2013 № 118. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/118-2013-%D0%BF
  11. Стратегія реформування державного управління України на 2016-2020 роки : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. №474-р / КМ. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/474-2016-%D1%80.

ПРОБЛЕМИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

УДК 368.914

Сокуренко Олена Анатоліївна,

кандидат юридичних наук,доцент,
старший викладач кафедри галузевого права

та правоохоронної діяльності

Центральноукраїнського державного педагогічного

 університету імені Володимира Винниченка

[email protected]

Анотація

У даній статті автором досліджено основні проблеми пенсійного забезпечення в Україні. Проаналізовано зміни у сфері пенсійного забезпечення на сучасному етапі розвитку нашої держави. Визначено суперечливі аспекти пенсійного реформування та акцентовано на позити трьохрівневої пенсійної системи.

Ключові слова: пенсія, пенсійний вік, пенсійне забезпечення, пенсійна реформа, пенсійна система, на- копичувальна система.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Александрова Г.М. Фінансово-економічні й соціальні фактори та наслідки впровадження пенсійної реформи в Україні. Молодий вчений. 2016. № 3. С. 4–8.
  2. Бідак В. Я., Гладченко М.М. Ризики формування інституту соціального захисту населення України (на прикладі Львівської області). Регіональна економіка. 2010. № 1. С. 163–171.
  3. Дідковська Т.О. Поняття та сутність пенсійного забезпечення в Україні: сучасні реалії та перспективи розвитку. Форум права. 2012. № 1. С. 253–257.
  4. Конституція України. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z960254K.html
  5. Мірошниченко І.С. Сучасні проблеми пенсійного забезпечення: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії. Облік і фінанси. 2012. № 4. С. 45–49.
  6. Официальный веб-сайт Пенсионного Фонда Украины URL: http://www.pfu.gov.ua
  7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій : Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. №№ 40–41. Ст. 383.

ПИТАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ НЕСТАНДАРТНОЇ ТА НЕСТІЙКОЇ ЗАЙНЯТОСТІ

УДК 349.222.2

Свічкарьова Ярослава Віталіївна,

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри трудового права

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

[email protected]

Анотація

Стаття присвячена питанням співвідношення нестандартної та нестійкої зайнятості. Визначено ознаки стандартних, нестандартних форм зайнятості та критерії їх співвідношення із нестійкою зайнятістю. Встановлено, що законодавча неврегульованість таких нестандартних форм зайнятості як аутсорсинг, аутстаффінг,  дистанційна зайнятість, телеробота, робота за викликом тощо, викликає позбавлення працівників соціальних гарантій та припускає ознаки «нестійкості». Зроблені висновки щодо удосконалення чинного законодавства в контексті правового регулювання нестандартних форм зайнятості.

Ключові слова: нестандартна зайнятість, стандартна зайнятість, нестійка зайнятість, прекаріат, трудовий договір, ринок праці.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Конституція України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
  2. Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 № 5067-VI. Дата оновлення: 05.07.2012. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 (дата звернення: 17.01.2019).
  3. Пастушенко О.О. Визначення поняття “нестандартні форми зайнятості”. Вісник Донецького національного університету. Серія: Економіка і право. 2014. Вип. 1. С. 147–150.
  4. Таль Л. С. Трудовой договор: цивилистическое исследование. М.: Статут, 2006. 374 с.
  5. Жадан О.В. Причини та наслідки поширення нестандартної зайнятості на національному ринку праці. Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. Вип. 3 (46). Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2014. С. 117–124.
  6. Гимпельсон В.Е., Капелюшников Р.И. Нестандартная занятость в Российской экономике. М.: Изд. дом ГУ ВШЭ.2006.400 с.
  7. Бизюков П.В. Практики регулирования трудовых отношений в условиях неустойчивой занятости. М.: АНО «Центр социально-трудовых прав». 2013.152 с.
  8. Телятникова Т.В. Появление и развитие нестандартных форм занятости и гибких режимов работы в СССР. Российское предпринимательство. 2012. № 18 (240). С. 42-46.
  9. Моцная О. В. Нетипичная трудовая занятость: некоторые проблемы теории и практики: дис…. канд. юрид. наук. Москва, 2009. 207 с.
  10. Котова Л. В. Поняття та юридична природа альтернативних форм зайнятості у сучасних умовах. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2012. № 25. С. 83-95.
  11. Браун Е.А. Понятие нетипичной занятости и классификация ее видов. Трудовое право в России и за рубежом. 2014. № 3. С. 11 – 15.
  12. Резніченко В. Поняття та сутністьнестандартних форм зайнятості працівників в Україні. Публічне право. 2014. № 4. С. 170-176.
  13. Панов А.М. Неустойчивая занятость: концептуализация понятия и критерии оценки. Вопросы территориального развития. 2016. № 3 (33). С.1-28.
  14. Вишновецька С.В. Проблеми трудового законодавства в умовах прекарізації та цифровізації зайнятості. Актуальні проблеми трудового законодавства, законодавства про державну службу та службу в правоохоронних органах : матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, 16 листопада 2018 р.): Харків: НУВС, 2018.С. 57-60

ДО ПИТАННЯ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ПЕРЕДАЧІ ОКРЕМИХ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ЗА АВТОРСЬКИМ ДОГОВОРОМ

УДК 347.45/47

Яблокова Ольга Ігорівна,

аспірантка  кафедри цивільно-правових дисциплін

Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

[email protected]

Анотація

У статті розглядаються питання, пов'язані із правомірністю й доцільністю передачі окремих особистих  немайнових прав за авторським договором. Акцентується увага на тому, що у відповідності із міжнародними актами, зокрема Бернською Конвенцією про охорону літературних і художніх творів, а також національним законодавством, Цивільним кодексом України й Законом України «Про авторське право й суміжні права», передача яким-небудь способом особистих немайнових прав автора неприпустима в чинність неможливості відчуження особистих немайнових прав. У статті відзначається, що в доктрині існують різні точки зору щодо даної проблеми. Одні вчені дотримуються чіткої позиції про непередаваність особистих немайнових прав авторів.  Інші вважають, що у випадку,  коли в договорі немає положення про передачу особистих немайнових прав, то вони відповідно не відчужувані. Таким чином, можна допустити передачу, якщо вона допускається сторонами авторського договору.  Аргументовано, що подібна позиція неприйнятна оскільки, всі немайнові права невід'ємні від особистості автора. У статті звернена увага на окремі випадки, так званої «тіньової» можливості передачі особистих немайнових прав. Зокрема, розглянутий приклад про укладання договору між «замовником» оригінального тексту й виконавцем (гетеренимом),  у чинність якого сторони виступають як співавтори. При цьому фактичний автор (гетереним) не вказує свого ім'я, тобто є анонімом. У статті зроблений висновок про те, що будь-яка модель відносин по передачі особистих немайнових прав автора буде носити неправомірних характер.       

Ключові слова: особисті немайнові права, право авторства, невідчужуваність, авторський договір, гетереніми.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Цивільний Kодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003. К.: Алерта, 2017.
  2. Про внесення змін до закону України «Про авторське право і суміжні права»: Закон України від 11 липня 2001  №2627-III/ Верховна Рада України. URL:  http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page4
  3. Барышев С.А. Авторский договор в гражданском праве России, Франции и Швейцарии (Сравнительно-правовой анализ):  дис. …канд. юрид. наук: 12.00.03. Казань,  2002. 212 с.
  4. Липцик Д. Авторское право и смежные права. М.: Ладомир, Издательство ЮНЕСКО, 2002. 788 с.
  5. Международные конвенции об авторском праве: комментарий / под редакцией Э.П. Гаврилова.  М.: Погресс, 1982. 423 с.
  6. Судариков С.А. Основы авторского права.   Минск: Амалфея, 2000. 511 с.