Як сформувати індивідуальну стратегію відкритої науки
13 грудня 2025 року здобувачі освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти освітньої програми Середня освіта (Біологія та здоровʼя людини, Хімія) взяли участь в онлайн-лекторії Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України №45 на тему «Індивідуальна стратегія відкритої науки: дії дослідника для забезпечення доступності наукових результатів»; лектор: Євгенія Кулик, директор Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка, НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Упродовж останнього десятиліття концепція відкритої науки (Open Science) широко упроваджується до наукової спільноти та дістала суттєве поширення в різних регіонах світу. Серед головних цілей цієї концепції – підвищення ступеня суспільної довіри до результатів досліджень, забезпечення доступності наукових знань і досягнень для широких верств населення.
У сучасному науковому середовищі доступність результатів досліджень є одним із ключових чинників їхнього впливу, прозорості та довіри до науки. В основу відкритої науки покладено п’ять засадничих принципів: відкриті дані (Open Data), відкритий аналіз (Open Analysis), відкриті матеріали (Open Materials), попередня реєстрація (Preregistration) та відкритий доступ (Open Access). Так, відкриті дані дають можливість комбінувати різні набори даних і відповідати на досі неможливі запитання. Відкритий аналіз допомагає різним дослідникам за потреби повторно використовувати дані, отримані іншими вченими. Відкриті матеріали дозволяють іншим дослідникам відтворювати дослідження з більшою точністю. Відкритий доступ забезпечує доступність наукових даних для широкої аудиторії зацікавлених осіб (у т.ч. поза науковою спільнотою).
Отже, лекція присвячена тому, як кожен дослідник може сформувати власну індивідуальну стратегію відкритої науки. Слухачам запропоновано конкретні кроки, що допоможуть інтегрувати відкриті практики у щоденну дослідницьку діяльність. Під час лекції наголощено, що упровадження цих принципів починається з дій кожного окремого дослідника – від свідомого управління власними даними до вибору каналів комунікації результатів.
Інформацію підготувала д.п.н., професор Валентина ПЛЮЩ