УДК 351.74

Аброськин В.В.,

кандидат юридичних наук,

ректор Одеського державного університету внутрішніх справ

Анотація

У роботі досліджено особливості закладів вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України як суб’єктів реалізації освітньої функції держави. Увагу статті сконцентровано на понятті адміністративно-правового статусу закладів вищої освіти МВС та аналізі структури цього поняття. Досліджено особливості правового статусу та адміністративно-правового статусу як теоретичної категорії юридичної науки. Проведено теоретико-правовий аналіз нормативно-правової бази, наукової літератури та поглядів вчених стосовно зазначеної проблематики. Сформульовано власне визначення правового статусу закладів вищої освіти МВС України як суб’єктів реалізації освітньої функції держави. Запропоновано розуміти адміністративно-правовий статус закладів вищої освіти МВС України як стан державної юридичної особи, набутий із додержанням норм законодавства, що забезпечує певний об’єм прав, обов’язків та відповідальності спрямованих на забезпечення освітньої, наукової, науково-технічної, методичної, організаційної та інших видів діяльності на певних рівнях вищої освіти у відносинах з органами державної влади й управління, здобутий з метою забезпечення процесу підготовки фахівців для потреб системи МВС України. На основі сформульованого в ході дослідження визначення адміністративно-правового статусу ЗВО МВС України зроблено обґрунтований вибір на користь блокової трикомпонентної структури адміністративно-правового статусу (блоки: цільовий, структурно-організаційний та компетенційний). Автором статті встановлено, що цільовий блок характеризується активним рухом в напрямку євро- та євроатлантичної інтеграції, що підвищує цінність злагодження призначень МОН (реалізація освітньої функції держави) та МВС (забезпечення громадського порядку та безпеки), які реалізуються в діяльності ЗВО МВС; структурно-організаційний блок має особливу дворівневу підпорядкованість закладів вищої освіти МВС та МОН; компетенційний блок – характеризується змінами в нормативно правовій базі, яка регулює діяльність ЗВО МВС.
У статті з ’ясовано місце закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання в системі суб’єктів надання освітніх послуг, визначено притаманні їм особливості та виокремлено їхні ключові ознаки. Автором зроблено висновки щодо сучасного адміністративно-правового стану статусу закладів вищої освіти МВС України.

Ключові слова: адміністративно-правовий статус, заклади вищої освіти, ЗВО, специфічні умови навчання, Міністерство внутрішніх справ України, МВС.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України від 25.06.2013 р. № 344/2013. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.
2. Про схвалення Стратегії розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. № 1023-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-2017-р.
3. Про затвердження Концепції реформування освіти в Міністерстві внутрішніх справ України : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.2016 р. № 1252. Дата оновлення від: 28.02.2017. URL: http:// consultant.parus.ua/?doc=0AMQ2E07D1.
4. Про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених міністерству внутрішніх справ України на підготовку кадрів вищими навчальними закладами із специфічними умовами навчання : Звіт Рахункової палати затверджений Рішенням від 25.06.2019 р. № 14-2. URL: https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2019/14-2_2019/Zvit_14_2_2019.pdf.
5. Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 р. № 62. Редакція від 30.04.2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-08.
6. Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 р. № 69. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/119178___119178.
7. Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування освіти у МВС : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2017 р. № 482. URL: http://consultant.parus.ua/?doc=0APFH9686A.
8. Большой юридический словарь / авт.- сост. : Додонов В.Н. и др. ; под ред. А.Я. Сухарева и др. М. : Инфра-М, 1998. 547 с.
9. Социологический энциклопедический словарь / ред.-координатор Г.В. Осипов. М.: Инфра-М Норма, 1998. 488с.
10. Законодавство України, Термін «Статус». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/28709.
11. Большой юридический словарь / под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских. 2-е изд., перераб. и доп. М. : ИНФРА-М, 2003. 704 с.
12. Юридична енциклопедія : в 6 т. / під. ред. Шемшученко Ю.С., Н.М. Пархоменко та ін. К. : Укр. енцикл., 2003. Т. 5 : Правовий статус, 2003. 736 с.
13. Куліш А.М. Організаційно-правові засади функціонування правоохоронної системи України : монографія : в 2 ч. Ч. 1 / А.М. Куліш. Суми : Вид. Сум. держ. ун-ту, 2007. 220 с.
14. Бандурка О.О. Управління державною податковою службою в Україні : монографія / О.О. Бандурка. X. : Вид. НУВС, 2005. 326 с.
15. Білоус В.Т. Координація управління правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю (адміністративно-правовий аспект) : дис. … докт. юрид. наук: 12.00.07. Ірпінь‚ 2004. 444 с.
16. Музичук О.М. Уточнення сутності категорії «правовий статус» суб’єкта адміністративно-правових відносин та його елементного складу. Форум права. 2008, № 1. С. 316-321. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=FP_index.htm_2008_1_47.
17. Авер'яновВ.Б. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування / В.Б. Авер'янов, О.Д. Крупная. X. : Право, 1998. С. 13-21.
18. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В.Б. Авер'янова. К. : Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. 668 с.
19. Додіна Є.Є. Адміністративно-правовий статус громадських організацій в Україні: дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.07. О., 2002. 174 с.
20. Міністрство внітрішніх справ України (офіційний сайт), сторінка «Вищі навчальні заклади». URL: https://mvs.gov.ua/ua/institution.
21. Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2014. № 37-38. Ст. 2004.
22. Мандрик С.І. Поняття та види адміністративно-правових відносин, які виникають під час діяльності вищих навчальних закладів МВС України. Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. 2009. № 4 (47). С. 195-202. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=VKhnuvs_2009_4_28.
23. Червякова О.В. Організаційно-правові аспекти управління вищим навчальним закладом МВС України : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. X., 2002. 208 с.
24. Огаренко Є.А. Адміністративно-правове регулювання діяльності вищих навчальних закладів в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. Запоріжжя, 2010. 23 с.
25. Фролов Ю.М. Сутність і структура адміністративно-правового статусу вищих навчальних закладів. Порівняльно аналітичне право. 2014. № 7/2014. С. 142-144. URL: http://www.pap.in.ua/7_2014/41.pdf.
26. Лебідь Н.В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Х., 2004. 202 с.
27. Анохіна Л.С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. X., 2001. 19 с.
28. Крамник А.Н. Курс административного права Республики Беларусь : для студентов юрид. вузов / А.Н. Крамник. Мн. : ООО «Тесей», 2002. 606 с.
29. Подоляка А.М. Адміністративно-правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Х., 2004. 204 с.
30. Безпалова О.І., Горбач Д.О. Поняття та структура адміністративно-правового статусу Національної гвардії України. Форум права. 2017. № 5. С. 31–38. URL:  http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/FP_index.htm_2017_5_5.pdf.

УДК 342.9

Соболь Є.Ю.,

завідувач кафедри державно-правових дисциплін

та адміністративного права Центральноукраїнського

державного педагогічного університету імені

Володимира Винниченка, професор, доктор юридичних наук

 e-mail: [email protected];

https://orcid.org/0000-0002-0804-8354

Скляренко І.В.,

помічник судді Ленінського районного суду

 міста Кіровограда

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0003-2104-6721

Анотація

Стаття присвячена питанню визначення змісту та характерних рис публічно-правових спорів у сфері управління комунальною власністю, пов’язаних із захистом прав осіб з інвалідністю. Охарактеризовано суть управління комунальною власністю як особливого виду діяльності органів місцевого самоврядування, спрямованого на задоволення публічних потреб жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Досліджено заходи, що здійснюються в Україні з метою захисту прав осіб з інвалідністю. Визначено повноваження органів місцевого самоврядування як суб’єктів владних повноважень у сфері захисту прав осіб з інвалідністю, що здійснюються ними у процесі управління комунальною власністю. Охарактеризовано доктринальні підходи до питання розмежування публічно-правових та приватно-правових спорів, зроблено висновок про доцільність віднесення спорів у сфері управління комунальною власністю, пов’язаних із захистом прав осіб з інвалідністю до предметної юрисдикції адміністративних судів

Ключові слова: органи місцевого самоврядування, адміністративне судочинство, публічно-правові спори, управління комунальною власністю, особи з інвалідністю.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Великий енциклопедичний юридичний словник / ред. Ю. С. Шемшученко. К. : Юридична думка, 2012. 1020 с.
2. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747–IV. Відомості Верховної Ради України. № 48. Ст. 436.
3. Борсук Н. Я. Організаційно-правове забезпечення управління комунальною власністю в Україні. дис. докт. юрид. наук. Київ, 2019. 407 с. URL: http://dndi.mvs.gov.ua/files/pdf/dissertation_Borsuk_N_Y.pdf
4. Соболь Є. Ю. Правові гарантії забезпечення соціальної адаптованості осіб з інвалідністю в Україні. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2013. Вип. 60. С. 202-208. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dip_2013_60_33
5. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон від 21.05.1997 № 280/97-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 14.09.2019).
6. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 № 875-XII. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 21. Ст. 252.
7. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 року у справі № 340/939/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82992587
8. Detterbeck S. Allgemeines Verwaltungsrecht mit Verwaltungsprozessreccht / S. Detterbeck. Auflage. – Verlag C.H. Beck, München, 2006; Franz-Joseph Peine Allgemeines Verwaltungsrecht / von Fran-Joseph Peine. – 5, neubearb. Aufl. – Heidelberg: Müller 2000; Maurer Н. Allgemeines Verwaltungsrecht. Verlag C.H. Beck, München, 2004.
9. Мельник Р.С., Бевзенко В.М. Загальне адміністративне право: Навчальний посібник / За заг. ред. Р.С. Мельника. К.: Ваіте, 2014. 376 с.
10. Соболь Є. Аналіз судової практики захисту прав і свобод інвалідів в адміністративному судочинстві. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 2. С. 155-158. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgip_2017_2_31

УДК 342.351:336.1:37.07

Панченко В.А.,

доктор економічних наук, доцент,

доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти

Центральноукраїнського державного педагогічного університету

 імені Володимира Винниченка

https://orcid.org/0000-0002-4927-0330

[email protected]

Анотація

У статті розглянуто нормативно-правову базу контролю та фінансування галузі освіти в Україні. Досліджується питання форм та методів контрольної діяльності, що здійснюється у сфері вищої освіти. Зроблено висновок, що форми контрольної діяльності достатньо широко регламентовані у нормативних актах, однак методи контрольної діяльності в освітній сфері недостатньо чітко визначені та врегульовані. Мета статті – охарактеризувати організаційно-правові засади контролю та фінансування у галузі вищої освіти України.

Розглянуто основні теоретичні та практичні аспекти фінансування вищої освіти; охарактеризовано стан фінансування вищої освіти в Україні; досліджено фінансове забезпечення вищих навчальних закладів в Україні; проаналізовано джерела фінансування вищої освіти; визначено пріоритетні напрями удосконалення системи фінансування вищої освіти. Приведено авторські визначення юридичних категорій «контроль» та «фінансовий контроль». Встановлено, що контроль є свідомим, цілеспрямованим впливщм суб’єкта управління на об’єкт управління з метою перевірки змін його стану і розвитку за певний проміжок часу. Автор трактує фінансовий контроль як сукупність видів, форм, інструментів, дій та методів перевірки законності, правильності і доцільності виконання фінансово-економічних операцій суб’єктом господарювання за певний календарний період.

У статті висвітлено теоретичні аспекти організації та проведення державного фінансового контролю закладів вищої освіти України крізь призму фінансових засад діяльності системи вищої освіти. У статті розглянуто проблеми фінансування вищих навчальних закладів та приділено увагу формуванню кошторису закладів вищої освіти в Україні. Висвітлено особливості фінансування державних та приватних закладів вищої освіти.

Констатовано, що основною метою проведення державного фінансового контролю вищих навчальних закладів є оцінка правильності ведення бухгалтерського та податкового обліку, цільового використання державних коштів у процесі провадження освітньої, наукової та господарської діяльності за певний звітній (календарний) період. Зроблено висновок, що перспективами подальших наукових пошуків у цьому напрямку можуть бути організаційно-правові засади контролю в контексті економічної безпеки закладів освіти.

Ключові слова: освіта, фінансування, контроль, навчальний заклад, держава, нормативно-правова база.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Ворон Д.Л. Форми та методи контрольної діяльності у сфері вищої освіти. Науковий вісник Ужгородського національного Університету. Серія: Право. Випуск 49. С. 20–23.
2. Гребень С.Є. Удосконалення механізму фінансового контролю за розподілом бюджетних коштів в залежності від результатів наукової діяльності закладу вищої освіти. Вчені записки Університету «КРОК». №4 (52).С. 103–109.
3. Красільник О. Проблеми та перспективи фінансування вищих навчальних закладів України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. 2015. № 2 (167). С. 110–117.
4. Кушнір С. Державний контроль у сфері вищої освіти: зарубіжний досвід правового регулювання та шляхи його запозичення для України. Підприємництво, господарство і право. № 9. С. 129–140. URL: http://pgp-journal.Kyiv.ua/archive/2017/9/28.pdf.
5. Малишко В. В. Фінансування вищої освіти в Україні: проблеми та перспективи. Молодий вчений. 2016. № 2 (29) лютий. С. 64–67.
6. Марина А.С., Панасенко Ю.Ю. Державний фінансовий контроль закладів вищої освіти України: теоретичний аспект. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. Випуск 19, частина 2. С. 82–86.
7. Перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р., № 796 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-п
8. Про вищу освіту Закон України від 18.03.2020, № 1556-VII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
9. Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015, № 1187 URL: http://zakonrada.gov.ua/laws/show/1187-2015-%D0%BF/paran12#n12.
10. Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки України: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.2014, № 630 URL: URL: http://zakonrada.gov.ua/laws/show/630-2014-%D0%BF?nreg=630-2014-%EF&find=1&text=%EB%B3%F6%E5%ED%E7&x=0&y=0.
11. Про освіту: Закон України від 18.03.2020, № 2145-VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
12. Про утворення Державної служби якості освіти України: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2017, № 947 URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/947-2017-%D0%BF.
13. Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти: Постанова кабінету Міністрів України від 15.04.2015, № 244 URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/248135125.
14. Проблеми управління фінансами вищих навчальних закладів: Монографія / За заг. ред. канд. економ. наук, професора А. З. Підгорного. Одеса: ФОП Гуляєва В. М. 2017. 152 с.

УДК 347.4

Заставний П.Р.,

аспірант кафедри цивільного права і процесу

Тернопільського національного економічного університету

 Анотація 

Стаття присвячена дослідженню поняття послуг у цивільному праві України. Акцентовано увагу на наукових підходах до тлумачення цього поняття у позиціях українських вчених. Здійснено порівняльно-правовий аналіз юридичних ознак поняття «послуга». З огляду на представлені результати, зроблено висновок, що  послуга за своєю правовою природою є не лише конкретною активною дією, - вона  виявляється у правовому зв’язку між особою-замовником та особою-виконавцем, закріпленим у договірному порядку та передбачає здійснення виконавцем певних дій на вимогу замовника з дотриманням умов, визначених договором.

При цьому, зосереджено увагу на визначені окремих видів договірної діяльності, що підпадає під ознаки поняття послуг. При аналізі цієї проблематики автором взято до уваги лише види послуг, закріплені у Цивільному кодексі України.

Розглянуто особливості відповідальності за порушення договірних зобов’язань у сфері послуг та визначено, що окрім загальновизначених підстав відповідальності за Цивільним кодексом, законодавець дозволяє прописати окремі аспекти відповідальності у договорі про надання послуг.

Зосереджено увагу на видах забезпечення виконання зобов’язань та їх ролі у договірних відносинах щодо надання послуг. Визначено, що усі види забезпечення виконання зобов’язань мають фінансово-матеріальну природу, а відшкодування шкоди відбувається у грошовій формі або речами, наділеними родовими ознаками.

Аналізуючи сучасні суспільні тенденції, автор робить висновок, що межі відповідальності, закріплені у договорі не завжди правильно тлумачаться сторонами. Тоді, у випадку порушення зобов’язань однією із сторін виникає правова колізія – неправильне трактування положень щодо відповідальності, і як наслідок, - уникнення стороною-порушником відповідальності.

Автором запропоновано здійснити реформування національного законодавства із подальшим юридичним закріпленням відповідальності за порушення конкретних видів послуг на законодавчому рівні.

Ключові слова: послуга, договір, цивільне законодавство, відповідальність, відшкодування шкоди.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Степанов Д. И. Услуги как объект гражданских прав. Москва: Статут, 2005. 349 с.
2. Федорченко Н. В. Загальні проблеми зобов’язань по наданню послуг. Держава і право. 2002. Вип. 17. C. 237–242.
3. Ємельянчик С. Послуга в цивільному праві. Підприємництво, господарство і право. 2005. № 3. С. 105–108.
4. Дроздова Н. В. Договір про надання фінансових послуг у цивільному праві України. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03. Київ, 2005. 24 с.
5. Шешенин Е. Д. Общие проблемы обязательства по оказанию услуг. Антология уральской цивилистики. 1925–1989. Москва : Статут. 2001. С. 346–353.
6. Гейнц Р.М. Послуга як об’єкт цивільних прав за Цивільним кодексом України. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Правознавство. 2012. Вип 30. С. 86–93.
7. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
8. Договір зберігання. WikiLegalAid. URL: https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

УДК 347.44:347.73

Колодій І.М.,

кандидат юридичних наук,

завідувачка кафедри цивільного, господарського права та процесу

Чернігівського національного технологічного університету

https://orcid.org/0000-0001-7811-2457

[email protected]

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей правового регулювання зберігання цінностей у банку та надання індивідуального банківського сейфа. У статті розглядаються спеціальні види договору зберігання, стороною у яких є банк. Авторка аналізує правові конструкції договорів, передбачених ст.ст. 969-971 Цивільного кодексу України, як нетрадиційні банківські послуги, та акцентує увагу на необхідності вдосконалення договірного регулювання відповідних зобов’язань.

Авторкою проведено порівняльний аналіз конструкції договору зберігання і договору зберігання цінностей у банку.

Введено в науковий обіг авторське поняття індивідуального банківського сейфа як спеціальне приміщення банку, в якому розміщенні банківські комірки клієнтів, і яке обладнано спеціальними технічними засобами (броньовані двері сейфу, охоронна сигналізація, решітки тощо), а також запропоновано договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком вважати змішаним договором, який поєднує елементи договору зберігання, майнового найму (оренди) та договору по наданню охоронних послуг. У статті проведено аналіз судової практики, який свідчить про те, що банки заперечують необхідність нести відповідальність за втрату майна за договором про надання індивідуального банківського сейфа.

Визначено, що договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком потребує спеціального правового регулювання на рівні Цивільного кодексу України, оскільки правовідносини, які виникають у зв’язку з використанням клієнтом банківської комірки для забезпечення збереження свого майна (речей), не можуть бути належним чином врегульовані поіменованими та не поіменованими в ЦК України договорами. Констатовано необхідність перспективного розвитку в умовах підвищення якості обслуговування клієнтів комерційними банками, зокрема шляхом запровадження послуг інноваційного характеру та нових технологій процедури здійснення.

Ключові слова: банківська послуга, договір зберігання, цінності, індивідуальний банківський сейф, банківська комірка.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений / Российская академия наук. Институт русского языка им. В.В. Виноградова. 4-е изд., дополненное. М.: ООО «А ТЕМП», 2006. 944 с.
2. 2. Безклубий І.А. Банківські правочини: цивільно-правові проблеми: монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. 378 с.
3. 3. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 5-6. Ст. 30.
4. 4. Пухан Иво, Поленак-Акимовская Мирьяна. Римское право (базовый учебник). Перевод с македонского д.ю.н. проф. В.А. Томсинова и Ю.В. Филиппова / Под ред. проф. В.А. Томсинова. М.: Издательство ЗЕРЦАЛО, 1999. 448 с.
5. 5. Беляневич О. Відповідальність банку за договором про надання індивідуального банківського сейфа. Юридична газета. 2016. № 12. URL: https: //yur-gazeta.com/vidpovidalnist-banku-za-dogovorom-pro-nadannya-individualnogo-bankivskogo-seyfa.html
6. 6. Правила з організації захисту приміщень банків в Україні, затверджені Постановою Правління Національного банку України 10.02.2016 року № 63. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0063500-16.
7. 7. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 372/4948/15-ц від 10.04.2019 року. Протокол: юридичний інтернет-ресурс. URL: https://protocol.ua/ua/vs_ktss_pri_ukladenni_dogovoru_pro_nadannya_bankivskogo_seyfa_bez_vidpovidalnosti_banku_opis_tsinnostey_shcho_zberigayutsya_v_nomu_ne_zdiysnyuetsya_a_bank_vidpovidae_tilki_za_zovnishnyu_nedotorkanist_seyfu_(vs_ktss_372_4948_15_ts_10_04_19).